| Вау, вау
|
| Вау, вау
|
| Вау, вау
|
| Тут є серце, вилите з камені
|
| І тут є минуле, яке я мушу спокутувати
|
| О, були моменти, які я відкинув
|
| Тепер є охоронець, якому я му сплачувати
|
| Тож ось коса, а ось ґрунт
|
| І ось зерно, любий, яке я мушу потрудитися
|
| Щоб вилікувати сад від холодної проклятої землі
|
| Пробачте за любов за все, чого я не зробив
|
| І мені шкода, дорогий, за те, ким я став
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз
|
| О, ці мої старі обвітрені руки
|
| З часом вони втомилися
|
| Це старіє серце кохання, буде зростати повільно
|
| Але, шановний, він б’ється, все ще росте
|
| І о, любі роки, вони будуть суворими й довгими
|
| Але я вийду і заспіваю твої пісні
|
| Над горами, над пагорбами та потоками
|
| О, вибач, любов за все, що я не можу змінити
|
| За минулі моменти я з радістю візьму на себе вину
|
| О, ооо, о о о о о
|
| У вас моє серце, я знаю ваше
|
| О, ооо, о о о о о
|
| Я люблю тебе з самого початку, тому іди
|
| О, ооо, о о о о о
|
| Іди з темряви, мій любий
|
| О, ооо, о о о о о
|
| Знайдіть кращий початок, любий
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| До річки ми підемо до річки ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Вниз до річки ми підемо до річки, до якої ми підемо
|
| Ооооооооооо
|
| Ооооооооооо |