Переклад тексту пісні Рай и Адъ - T9

Рай и Адъ (оригінал)

Райские сады, деревья, плоды,
Водопадами падают пряди воды…
Смотри, здесь так сладко поют птицы,
И в лицах льются ручьи радости!
Райские сады, деревья, плоды,
Водопадами падают пряди воды…
Смотри, здесь так сладко поют птицы,
И в лицах льются ручьи радости!
Сначала, все это чем-то походило на сон —
Стон где-то между стен, нет окон, нет имен.
Потом мир стал как будто соткан —
Локоном к локону лакомо вились волокна,
Плотно, превращаясь в полотно,
Инкрустируя алмазами небо, золотя дно!
Наверное, немного трудно поверить глазам,
Когда сам прикасаешься к небесам.
Там всех дам разбивают по парам —
С мужьями и даром, с горем пополам.
Гам унимался там только под вечер,
Беспечно, сменяясь резкой сечью речи!
О том, что ничто не вечно, никто не вечен,
И каждый будет лично жизни вечером встречен.
А мои грезы грузом слезно писали прозу,
Кидая раз за разом фразы, как рези в глаза.
Райские сады, деревья, плоды,
Водопадами падают пряди воды…
Смотри, здесь так сладко поют птицы,
И в лицах льются ручьи радости!
Огонь, крики!
Тела горят в огне,
Души стирают о камни назло любой судьбе!
Оковы, страх!
Окутывают сознание…
Здесь смеются над теми, кто ищет сострадания!
Там люди без лиц, все имена забыты,
Грани остывших времен в единый ком слиты.
Под куполом вечной ночи земля рыдает огнем,
Там океан из крови, и тонут души в нем!
Слуги Содома ждут, людям смеясь в лицо,
А те все вьются в клетках, проклиная сильное зло,
Воздух пропитан гарью, повсюду черные птицы —
Они клюют глаза, и пытка вечность длится…
Там огненные девы возводят славу грехам,
И придается смысл всем земным бедам,
Танцуют на костях, черти готовят котлы,
И на колах висят людей убитые судьбы!
На виселицах плачут израненные тела,
Порок здесь правит всем, и остывают силы добра,
Здесь горы тел и голов, и можно боль слушать…
И каждый вечер Люцифер поедает души!
Огонь, крики!
Тела горят в огне,
Души стирают о камни назло любой судьбе!
Оковы, страх!
Окутывают сознание…
Здесь смеются над теми, кто ищет сострадания!
Огонь, крики!
Тела горят в огне
Здесь души стирают о камни назло любой судьбе!
Оковы, страх!
Окутывают сознание…
Здесь смеются над теми, кто ищет сострадания!

(переклад)

Райські сади, дерева, плоди,
Водоспадами падають пасма води.
Дивись, тут так солодко співають птахи,
І в обличчях ллються струмки радості!
Райські сади, дерева, плоди,
Водоспадами падають пасма води.
Дивись, тут так солодко співають птахи,
І в обличчях ллються струмки радості!
Спочатку все це чимось схоже на сон.
Стогін десь між стінами, немає вікон, немає імен.
Потім світ став ніби витканий—
Локоном до локону лакомо вилися волокна,
Щільно, перетворюючись на полотно,
Інкрустуючи алмазами небо, золотячи дно!
Напевно, трохи важко повірити очам,
Коли сам торкаєшся до небес.
Там усіх дам розбивають за парами —
З чоловіками і даром, з горем навпіл.
Гам угамовувався там тільки надвечір,
Безтурботно, змінюючись різкою січкою мови!
Про те, що ніщо не вічно, ніхто не вічний,
І кожен буде особисто життя ввечері зустрінутий.
А мої мрії вантажем слізно писали прозу,
Кидаючи раз за разом фрази, як різі в очі.
Райські сади, дерева, плоди,
Водоспадами падають пасма води.
Дивись, тут так солодко співають птахи,
І в обличчях ллються струмки радості!
Вогонь, крики!
Тіла горять у вогні,
Душі стирають про каміння на зло будь-якій долі!
Окови, страх!
Огортають свідомість…
Тут сміються з тих, хто шукає співчуття!
Там люди без осіб, всі імена забуті,
Грані остиглих часів в єдину кому злиті.
Під куполом вічної ночі земля ридає вогнем,
Там океан із крові, і тонуть душі в ньому!
Слуги Содома чекають, людям сміючись у обличчя,
А ті всі в'ються в клітинах, проклинаючи сильне зло,
Повітря просякнуте гаром, всюди чорні птахи —
Вони клюють очі, і катування вічність триває...
Там вогняні діви зводять славу гріхам,
І надається сенс усім земним бідам,
Танцюють на кістках, чорти готують котли,
І на колах висять людей убиті долі!
На шибеницях плачуть поранені тіла,
Порок тут править усім, і охолоджуються сили добра,
Тут гори тіл і голов, і можна біль слухати…
І кожного вечора Люцифер поїдає душі!
Вогонь, крики!
Тіла горять у вогні,
Душі стирають про каміння на зло будь-якій долі!
Окови, страх!
Огортають свідомість…
Тут сміються з тих, хто шукає співчуття!
Вогонь, крики!
Тіла горять у вогні
Тут душі стирають про каміння на зло будь-якій долі!
Окови, страх!
Огортають свідомість…
Тут сміються з тих, хто шукає співчуття!