Переклад тексту пісні Подруги - Светлана Копылова

Подруги (оригінал)

Встретились как-то раз случайно
Средь тополиной вьюги
Близкие, в недалеком прошлом,
Бывшие две подруги.
Первую звали Жизнь, вторая —
Смертью звалась с рожденья
Модница Жизнь в нарядном платье,
Смерть в строгом облаченье.
Жизнь пригласила Смерть на ужин,
Столик взяв в ресторане,
И словно не было разлуки,
Не было расставанья.
Лучший коньяк, закуска, фрукты —
Щедрое угощенье.
Очень уж ей вернуть хотелось
Смерти расположенье.
Смерть не была на жизнь в обиде
Просто другие взгляды.
И подружиться с ней, пожалуй
Снова была бы рада.
Кстати, коньяк хороший вправду!
Чокнулись — все по чину,
Но обойти не удалось им Ссоры былой причины.
Вспомнили как в ту ночь подруги
Спорили да рядили,
Как златокудрого младенца
Между собой делили.
Как невозможно было слушать
Матери плач из окон.
«Смерть, ну зачем взяла его ты,
Разве пожить не мог он?»
И, призадумавшись немного,
Жизни она сказала:
Господом было мне открыто
Что его ожидало.

(переклад)

Зустрілися якось випадково
Серед тополіної завірюхи
Близькі, у недалекому минулому,
Колишні дві подруги.
Першу звали Життя, друга —
Смертю звалася з народження
Модниця Життя в нарядній сукні,
Смерть у суворому облаченні.
Життя запросило Смерть на вечерю,
Столик взявши в ресторані,
І ніби не було розлуки,
Не було розлуки.
Найкращий коньяк, закуска, фрукти —
Щедре частування.
Дуже вже їй повернути хотілося
Смерті розташування.
Смерть не була на життя в образі
Просто інші погляди.
І подружитися з нею, мабуть
Знову була би рада.
До речі, коньяк хороший!
Чокнулися— все почину,
Але обійти не вдалося їм Сварки колишньої причини.
Згадали як у ту ніч подруги
Сперечалися та рядили,
Як златокудре немовля
Між собою ділили.
Як неможливо було слухати
Матері плач із вікон.
«Смерть, ну навіщо взяла його ти,
Хіба пожити не міг він?»
І, задумавшись трохи,
Життя вона сказала:
Господом було мені відкрито
Що на нього чекало.