Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Окна , виконавця - ST1M. Дата випуску: 25.03.2021
Мова пісні: Російська мова
Окна(оригінал) |
| Мы от рождения до смерти – заложники своих мечт |
| Знаем, как жить другим, но себя не можем предостеречь |
| Ошибки учат, только почему-то учат не тому |
| И всё сильней давит несправедливой участи хомут |
| Дети спальных районов, где серый – любимый цвет |
| Не потому что сами выбрали, просто других тут нет |
| Некогда строить планы, жить бы хоть по-людски |
| Взять бы судьбу раскрасить, да выкинули эскиз |
| Средь бетонных коробок, в своих тонем пороках |
| Нам бы хоть каплю счастья, мы разве просим о многом? |
| Только бы в окнах свет не гас, то что разбили склеим |
| Этот район особенный, небо над ним яснее |
| И пусть счастливый билет вытянет далеко не каждый |
| Всем нам солнце заслоняет частокол многоэтажек |
| Но пройдя через все эти передряги и шторм |
| Важно остаться человеком, несмотря ни на что |
| Ты наша Надежда – |
| В окнах свет! |
| Ты не погаснешь? |
| Надеюсь нет! |
| Я словно мальчишка, |
| Столько лет |
| Смотрю в эти окна, |
| В эти окна. |
| Окна высоток маяком в темноте горят |
| И здесь всегда уместней вызвать; |
| не надеть наряд |
| Будни бесцельно конвоируют нас вплоть до титров |
| И каждый ощущает здесь всю эту боль тактильно |
| Как тут узлы эти распутать, что судьба вяжет? |
| Если ошибки правда учат – каждый шрам важен |
| Только вот жить когда, если всё это черновик? |
| Видимо найти ответы нам выпала честь самим |
| Улица – кому-то эшафот, кому-то постамент |
| Всё это видел сотни раз, как будто постарел |
| То на седьмое небо, то лицом в асфальт. |
| Качели. |
| Тут предают, этому даже не предав значения |
| Извлекать уроки или гробить свои шансы |
| Сам решай, какого выбора здесь стоило б держаться |
| Но пройдя через все эти передряги и шторм |
| Важно остаться человеком, несмотря ни на что |
| (переклад) |
| Ми від народження до смерті – заручники своїх мрій |
| Знаємо, як жити іншим, але себе не можемо застерегти |
| Помилки вчать, тільки чомусь вчать не тому |
| І все сильніше тисне несправедливій долі хомут |
| Діти спальних районів, де сірий – улюблений колір |
| Не тому, що самі вибрали, просто інших тут немає |
| Колись будувати плани, жити б хоч по-людськи |
| Взяти б долю розфарбувати, та викинули ескіз |
| Серед бетонних коробок, у своїх тонких пороках |
| Нам би хоч краплю щастя, ми хіба просимо багато про що? |
| Тільки б у вікнах світло не гасло, що розбили склеїмо |
| Цей район особливий, небо над ним ясніше |
| І нехай щасливий квиток витягне далеко не кожен |
| Усім нам сонце затуляє частокіл багатоповерхівок |
| Але пройшовши через всі ці колотнечі та шторм |
| Важливо залишитися людиною, незважаючи ні на що |
| Ти наша Надія – |
| У вікнах світло! |
| Ти не згаснеш? |
| Сподіваюся ні! |
| Я немов хлопчик, |
| Стільки років |
| Дивлюся у ці вікна, |
| У ці вікна. |
| Вікна висоток маяком у темряві горять |
| І тут завжди доречніше викликати; |
| не одягти вбрання |
| Будні безцільно конвоюють нас аж до титрів |
| І кожен відчуває тут увесь цей біль тактильно |
| Як тут ці вузли розплутати, що доля в'яже? |
| Якщо помилки правда вчать – кожен шрам важливий |
| Тільки от жити коли, якщо все це чернетка? |
| Мабуть, знайти відповіді нам випала честь самим |
| Вулиця – комусь ешафот, комусь постамент |
| Все це бачив сотні разів, ніби постарів |
| То на сьоме небо, то в асфальт. |
| Гойдалки. |
| Тут зраджують, цьому навіть не зрадивши значення |
| Здобувати уроки або гробити свої шанси |
| Сам вирішуй, якого вибору тут варто було б триматися |
| Але пройшовши через всі ці колотнечі та шторм |
| Важливо залишитися людиною, незважаючи ні на що |