| Життя навчило не прив'язуватися ні до кого.
|
| Не витрачати час на розмови — я не зрозумію.
|
| Я не хочу тебе втрачати, але рубаю канати.
|
| Перед тобою не той, кого ти любила колись.
|
| Мені не вистачає крил за спиною, вибач…
|
| І краще б мені взагалі не знати твого імені.
|
| Мене п'янить нічне небо над чужою Москвою,
|
| Це місто таких як я і ти бачить наскрізь.
|
| Нехай світанок на цей раз почекає трохи,
|
| Ці миті— все, що у нас з тобою залишилося.
|
| А далі — сум, не обертаючись і не плачу,
|
| Упевнений, і тобі щастя бачилося інакше.
|
| Приспів:
|
| Якщо одного разу скажеш мені: «Поки що»,
|
| Я тебе не відпущу, ти так і знай.
|
| І нехай від тебе віє холодом —
|
| Але ти моє літо в кінці світу
|
| Якщо одного разу скажеш мені: «Поки що»,
|
| Я тебе просто так не віддам.
|
| Я буду першою, ти мої нерви.
|
| Ти моє літо в кінці світу
|
| У під'їзду чекає таксі — я йду без слів,
|
| Так не буває, щоб у всьому завжди щастило.
|
| Наші долі міцним вузлом зв'язало воєдино,
|
| Але життя — це не тільки дні Святого Валентина.
|
| На скільки нас із тобою вистачило? |
| Смішно уявити.
|
| Спогади тануть із календарними листами.
|
| Колись нас не стане в хроніках цього всесвіту.
|
| Ми багато разів помилялися, але цього разу все вірно.
|
| Я не хочу відбиватися більше в твоїх очах.
|
| Курс — прямо в прірву і по газів,
|
| Завтра не настане ніколи тільки для нас двох.
|
| Я буду високо в небі, якщо що дзвони.
|
| Приспів:
|
| Якщо одного разу скажеш мені: «Поки що»,
|
| Я тебе не відпущу, ти так і знай.
|
| І нехай від тебе віє холодом —
|
| Але ти моє літо в кінці світу
|
| Якщо одного разу скажеш мені: «Поки що»,
|
| Я тебе просто так не віддам.
|
| Я буду першою, ти мої нерви.
|
| Ти моє літо в кінці світу
|
| Ну чому ось так буває?
|
| Вже весна, а сніг не тане.
|
| Скажу: «люблю», але хто його знає?
|
| Скажу поки що, що я не знаю.
|
| Я думала, що буде простіше
|
| Стерти всі дні, стерти усі ночі.
|
| Але без тебе взагалі не дуже,
|
| Ти, як повітря, мені потрібне терміново.
|
| Приспів:
|
| Якщо одного разу скажеш мені: «Поки що»,
|
| Я тебе не відпущу, ти так і знай.
|
| І нехай від тебе віє холодом —
|
| Але ти моє літо в кінці світу
|
| Якщо одного разу скажеш мені: «Поки що»,
|
| Я тебе просто так не віддам.
|
| Я буду першою, ти мої нерви.
|
| Ти моє літо в кінці світу
|
| Якщо одного разу скажеш мені: «Поки що»,
|
| Я тебе не відпущу, ти так і знай.
|
| І нехай від тебе віє холодом —
|
| Але ти моє літо в кінці світу
|
| Якщо одного разу скажеш мені: «Поки що»,
|
| Я тебе просто так не віддам.
|
| Я буду першою, ти мої нерви.
|
| Я буду першою, ти мої нерви ... |