Переклад тексту пісні Хватит - ST1M

Хватит (оригінал)

Жизнь топит быстрой рекой
Контрольный выстрел?
Легко!
Не всем из нас суждено однажды
Наверх отбыть стариком
Счастье недалеко, но нам не дали код
И снова кого-то огненным шаром
Выплюнул в небо Меконг
Это выход из комы
А не выход искомый
Наши следы у подножия рая
Но время засыплет песком их
Да, путь выпал рисковый
И те, кто остались на нём навсегда
Нами будут забыты не скоро
Кресты вдоль дорог
Луковицы церквей
И лица, которые нам иногда
Будут сниться теперь
Эти сны – всё что есть
Оттого и ценней
Может хватит?
Скольких ты заберёшь ещё братьев?
Остановись, прошу, всего ради
Сил уже больше нет, Божья Матерь.
Может хватит?
А?
Горсть земли в кулаке
Боль – скорби апологет
Жизнь убирает с доски фигуры
Не заменив их никем
Они покинули мир как пришли – налегке
Ещё сиять бы их маякам
Время пустить бы вспять, но никак
И мы надеемся, что когда-нибудь
Встретим там их наверняка
Всех тех чьи имена на венках на века
Стенания небес
Превращаются в грязь под подошвой
Ведь и с нами, и без
Человечество дальше свой праздник продолжит
Пир во время чумы
Всё проявится позже
Как шрамы на коже

Хватит (переклад)

Життя топить швидкою річкою
Контрольний постріл?
Легко!
Не всім з нас судилося одного разу
Вгору відбути старим
Щастя недалеко, але нам не дали код
І знову когось вогненною кулею
Виплюнув у небо Меконг
Це вихід із коми
А не вихід шуканий
Наші сліди біля підніжжя раю
Але час засипле піском їх
Так, шлях випав ризиковий
І ті, хто залишився на ньому назавжди
Нами будуть забуті не скоро
Хрести вздовж доріг
Цибулини церков
І особи, які нам іноді
Снитимуться тепер
Ці сни – все що є
Тому і цінніше
Може вистачить?
Скільки ти забереш ще братів?
Зупинися, прошу, заради всього
Сил уже немає, Божа Мати.
Може вистачить?
А?
Жменя землі у кулаку
Біль – скорботи апологет
Життя прибирає з дошки фігури
Не замінивши їх ніким
Вони покинули світ як прийшли – без нічого
Ще сяяти б їхнім маякам
Час пустити назад, але ніяк
І ми сподіваємося, що колись
Зустрінемо там їх напевно
Усіх тих чиї імена на вінках на віки
Стінання небес
Перетворюються на бруд під підошвою
Адже і з нами, і без
Людство далі своє свято продовжить
Бенкет під час чуми
Все проявиться пізніше
Як шрами на шкірі