Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Город греха, виконавця - ST1M. Пісня з альбому C чистого листа, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 10.12.2018
Лейбл звукозапису: М2БА
Мова пісні: Російська мова
Город греха(оригінал) |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
Вера внутри, |
Но дорога ведёт через город греха |
Сплином пропитаны медленный трип, |
Мы лишь хворост для мира, чтоб полыхать |
Дьявол сулит золотые горы. |
Будь то не прося ничего не прося ничего взамен, |
Но мне сколько бы не подливай воды в порох, |
Я всё равно взорвусь в ключевой момент. |
Здесь то о том что Данте писал. |
Но кругов гораздо больше, чем в графстве Вилшем |
Все мои вопросы, это будто дартс в небеса |
Парадокс фермы, где же это разум высший. |
Много ли соблазна, многие не согласны |
С тем что это езжу, проповедь безопасна. |
Но раз за разом воскрешения громко празднуют |
Крест наша на шея, хотя Glock за пазухой. |
Все это десятки конфессий, |
Камуфляжное управления стадом, |
День когда их всех за взятки повесят |
Отмечать, словно победные надо. |
Ну кому дело, есть до этого |
Они как мудями трясут ветхими заветами |
Обнося очередной элитный дом забором |
Пока за его пределами Шадом и Гамора. |
Бог мне указывает путь, |
Хотя сатана пытается с него меня сбить, |
Но никто за вас не сложит этот пазл наверху |
Побеждает не молитва, а животный инстинкт. |
Век скудоумия эра интриг |
И спокойная стала вдруг горная река |
Вера внутри, но дорога ведёт |
Через город греха. |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
Вера внутри, но дорога |
Ведёт через город греха |
Сколько нас ещё вынудят сдерживать крик, |
Что бы наш голос не услышат в верхах |
Терпения перевалила за экватор |
Дело времени, когда сработает запор |
Утро на отходниках замескалиновым закатом |
Хватит прятать от людей — свободу под замком. |
Тут только три буквы закона, |
И на них вас посылает каждый власть имущий |
Слово честь, но во всю не знакомо |
Вам бы на репит нажать, но вас шанс упущен. |
Босиком по углям, это красная дорожка перед входом в ад |
И если весь этот спектакль до сих пор забавлял |
То теперь труды сулят, закат |
Каменные стены пали, |
Но глыбами проблем прямиком на плечи |
Обещание вечные как псевдо валиум, |
Только от них уже давно не легче. |
В кого не плюнь, кругом палачи |
Даже жертвы и те норовят карать |
У них у всех на это отыщется уйма причин |
И я не наблюдал подобный отродясь маразм. |
Тут скорей протянут ноги, чем помощь и руку |
Многим чужое счастье не даёт покое, |
Когда идёшь ко дну, помогать тонущим глупо |
Правило диктует сам тут водём такое. |
Век скудоумия эра интриг |
И спокойная стала вдруг горная река |
Вера внутри, но дорога ведёт |
Через город греха. |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
Время спросить себя, ради чего мы тут |
Где наш спасительный выход, из омыта |
(переклад) |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |
Віра всередині, |
Але дорога веде через місто гріха |
Сплином просочені повільний тріп, |
Ми тільки хмиз для світу, щоб горіти |
Він обіцяє золоті гори. |
Будь то не просячи нічого не просячи нічого натомість, |
Але мені скільки би не підливай води в порох, |
Я все одно вибухну в ключовий момент. |
Тут те про що Данте писав. |
Але кругів набагато більше, ніж у графстві Вілшем |
Всі мої питання, це ніби дартс у небеса |
Парадокс ферми, де це розум найвищий. |
Чи багато спокуси, багато хто не погоджується |
З тим, що це їжджу, проповідь безпечна. |
Але раз за разом воскресіння голосно святкують |
Хрест наша на шия, хоча Glock за пазухою. |
Все це десятки конфесій, |
Камуфляжне управління стадом, |
День коли їх усіх за хабарі повісять |
Наголошувати, ніби переможні треба. |
Ну кому справа, є до цього |
Вони як мудями трясуть старими завітами |
Обносячи черговий елітний будинок парканом |
Поки що за його межами Шадом і Гамору. |
Бог мені вказує шлях, |
Хоча сатана намагається з нього мене збити, |
Але хто за вас не складе цей пазл нагорі |
Перемагає не молитва, а тваринний інстинкт. |
Вік недоумкуватості ера інтриг |
І спокійна стала раптом гірська річка |
Віра всередині, але дорога веде |
Через місто гріха. |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |
Віра всередині, але дорога |
Веде через місто гріха |
Скільки нас ще змусять стримувати крик, |
Щоб наш голос не почують у верхах |
Терпіння перевалило за екватор |
Справа часу, коли спрацює запор |
Ранок на відхідниках заміскаліновим заходом сонця |
Досить ховати від людей — свободу під замком. |
Тут лише три літери закону, |
І на них вас посилає кожен владний володар |
Слово честь, але всю невідомо |
Вам би наріпає натиснути, але вас шанс втрачено. |
Босоніж по вугіллям, це червона доріжка перед входом у пекло |
І якщо вся ця вистава досі бавила |
То тепер праці обіцяють, захід сонця |
Кам'яні стіни впали, |
Але глибами проблем прямо на плечі |
Обіцянки вічні як псевдо валіум, |
Тільки від них уже давно не легше. |
У кого не плюнь, навколо кати |
Навіть жертви і ти норовлять карати |
У них у всіх на це знайдеться безліч причин |
І я не спостерігав подібний зроду маразм. |
Тут швидше простягнуть ноги, ніж допомога і руку |
Багатьом чуже щастя не дає спокою, |
Коли йдеш до дна, допомагати потопатим безглуздо |
Правило диктує сам тут водою таке. |
Вік недоумкуватості ера інтриг |
І спокійна стала раптом гірська річка |
Віра всередині, але дорога веде |
Через місто гріха. |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |
Час запитати себе, заради чого ми тут |
Де наш рятівний вихід, з омитого |