Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Белый шум (feat. Макс Лоренс), виконавця - ST1M. Пісня з альбому Фотоальбом, у жанрі Русский рэп
Лейбл звукозапису: М2БА
Мова пісні: Російська мова
Белый шум (feat. Макс Лоренс)(оригінал) |
Под стук колёс, в полупустом вагоне |
Я пытаюсь докопаться до истины |
И вновь моя молчаливая исповедь |
Усмирит дурака в тихоне |
В дорогу дальнюю сердце просится, |
Но душа домой зовёт по прежнему |
Чувства продаются оптом и в розницу |
И чем ближе рай, тем ад неизбежнее |
Наберу, но послать не решусь опять |
И до утра так и буду маяться |
Мне б к аналою в тайне от пономарицы, |
Но я последней надежды лишу себя |
Я не то чтобы весь такой правильный |
И вроде как и не сволочь последняя |
Жил как все, не всегда по правилам, |
Но и для вас божьим не был посредником |
Сколько влезет драматизируйте |
Мне от слез ни тепло, ни холодно |
В самом сердце большого города |
И такие бывают прихоти |
Припев: |
Я больше не жду |
Что этот маршрут приведет меня в рай прямиком |
Я белый шум |
Среди музыки вдаль уплывающих облаков |
Полустанки мелькают за окнами, |
А я молчу стою в прокуренном тамбуре |
Вроде есть что сказать ей, но надо ли? |
Эти сентябри все силы отняли |
Может, я и не ангел с крыльями, |
Но ко дну не тянул вас за уши |
Все миры мои на ней сошлись клиньями, |
Но она не за мной, увы, замужем |
Ночь как кофе, горчит и черная, |
А я смотрю в ней на своё отражение |
Кто же следующий? |
Неужели я? |
Для него ты всего лишь еще одна |
Если вдруг меня спросят на выходе |
Сожалею ли я и каюсь ли |
Я отвечу: Смешно, я «выхватил» |
И дотронусь до звезд на радостях |
Моя жизнь из дороги соткана |
Вереницей перонов и станций |
Мне б сойти на одной и остаться |
Припев. |
(переклад) |
Під стукіт коліс, у напівпорожньому вагоні |
Я намагаюся докопатися до істини |
І знову моя мовчазна сповідь |
Упокорить дурня в тихоні |
У дорогу далеку серце проситься, |
Але душа додому кличе як і раніше |
Почуття продаються оптом і в роздріб |
І чим ближче рай, тим пекло неминуче |
Наберу, але послати не вирішу знову |
І до ранку так і буду маятися |
Мені б до аналою в таємниці від пономариці, |
Але я останньої надії позбавлю себе |
Я не щоб весь такий правильний |
І начебто і не сволочь остання |
Жив як усі, не завжди за правилами, |
Але і для вас божим не був посередником |
Скільки влізе драматизуйте |
Мені від сліз ні тепло, ні холодно |
У самому серці великого міста |
І такі бувають забаганки |
Приспів: |
Я більше не чекаю |
Що цей маршрут приведе мене до рай прямо |
Я білий шум |
Серед музики вдалину хмар, що спливають |
Півстанки миготять за вікнами, |
А я мовчу стою в прокуреному тамбурі |
Начебто є що сказати їй, але треба? |
Ці вересні всі сили забрали |
Може, я і не ангел з крилами, |
Але ко дну не тягнув вас за вуха |
Всі світи мої на ній зійшлися клинами, |
Але вона не за мною, на жаль, одружена |
Ніч як кава, гірчить і чорна, |
А я дивлюся в ній на своє відображення |
Хто вже наступний? |
Невже я? |
Для нього ти всього лише ще одна |
Якщо раптом мене запитають на виході |
Жаль я і каюсь лі |
Я відповім: Смішно, я вихопив |
І доторкнуся до зірок на радощах |
Моє життя з дороги зіткано |
Низкою перонів і станцій |
Мені зійти на одній і залишитися |
Приспів. |