Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Cardboard City, виконавця - Skyclad. Пісня з альбому A Bellyful of Emptiness: The Very Best of the Noise Years 1991-1995, у жанрі Фолк-метал
Дата випуску: 26.05.2016
Лейбл звукозапису: Sanctuary Records Group
Мова пісні: Англійська
Cardboard City(оригінал) |
Hands locked in darkness |
A nocturnal greeting |
We flutter like moths 'round the brazier’s flame |
Shrouded in shadow |
Our clandestine meeting |
Here where past and present are one and the same |
No-one dies in Cardboard City |
Faces only fade away |
Eat your pride and take their pity |
Fight to live another day |
And did those feet in ancient times |
Walk bare upon these lonely streets like mine? |
Does God watch us from that penthouse high above |
His children down below who live on air and love? |
Wrapped in old headlines beneath this shop awning |
I shiver in silence and wait for the morning |
No-one dies in Cardboard City |
Faces only fade away |
Eat your pride and take their pity |
Fight to live another day |
No-one cries in Cardboard City |
That would be a waste of tears |
Eat your pride and take their pity |
Like you have so many years |
Youth of our nation |
A lost generation |
Like lepers we march to the chimes of Big Ben |
Exiled and rejected |
By powers elected |
Our cries from the gutter don’t reach number ten |
Give us this day our daily bread |
Before the headlines read «bring out your dead» |
Chip-wrapper flowers are blown onto this cardboard grave |
My spray paint epitaph upon the wall it says: |
«Here lies the bones of some poor homeless vagrant |
He died as he lived; |
in the shit of the pavement» |
No-one dies in Cardboard City |
Faces only fade away |
Eat your pride and take their pity |
Fight to live another day |
No-one cries in Cardboard City |
That would be a waste of tears |
Eat your pride and take their pity |
Like you have so many years |
(переклад) |
Руки в темряві |
Нічне привітання |
Ми пурхаємо, як метелики, навколо полум’я жаровні |
Окутаний тінню |
Наша таємна зустріч |
Тут, де минуле і сьогодення — одне й те саме |
У Cardboard City ніхто не вмирає |
Обличчя тільки зникають |
З'їжте свою гордість і помилуйтеся |
Боріться, щоб прожити ще один день |
І зробив ці ноги в давні часи |
Ходити голим по цих самотніх вулицях, як моя? |
Бог спостерігає за нами з того пентхаусу високо |
Його діти внизу, які живуть ефіром і люблять? |
Загорнутий у старі заголовки під тентом магазину |
Я тремчу в тиші і чекаю ранку |
У Cardboard City ніхто не вмирає |
Обличчя тільки зникають |
З'їжте свою гордість і помилуйтеся |
Боріться, щоб прожити ще один день |
У Cardboard City ніхто не плаче |
Це було б марною тратою сліз |
З'їжте свою гордість і помилуйтеся |
Ніби у вас стільки років |
Молодь нашої нації |
Втрачене покоління |
Як прокажені, ми крокуємо під бій курантів Біг-Бена |
Вигнаний і відкинутий |
Обраними повноваженнями |
Наші крики з канави не доходять до десятого |
Хліб наш насущний дай нам сьогодні |
Перед заголовками написано «винесіть своїх мертвих» |
На цю картонну могилу дують квіти з обгортки |
Моя епітафія на стіні, на якій написано: |
«Тут лежать кістки якогось бідного бездомного бродяги |
Він помер, як він жив; |
у лайні тротуару» |
У Cardboard City ніхто не вмирає |
Обличчя тільки зникають |
З'їжте свою гордість і помилуйтеся |
Боріться, щоб прожити ще один день |
У Cardboard City ніхто не плаче |
Це було б марною тратою сліз |
З'їжте свою гордість і помилуйтеся |
Ніби у вас стільки років |