| Я прийшов додому з роботи —
|
| завтра, як би, субота.
|
| Захотілося мені культурного дозвілля.
|
| Взявши пивка пляшок двадцять,
|
| Щоб потім не відволікатися.
|
| Сів я телик подивитися з моєю дружиною.
|
| Диктор почав з далека, мовляв, з дальнього сходу
|
| Страшний вірус починає просування.
|
| Чим лікувати його не знають,
|
| але МОЗ попереджає:
|
| Навіть горілку піддавайте кип'ятінням.
|
| А вчора в селі Поганки два моньяки з берданки
|
| Цілий день палили біля сільради.
|
| Місцевий батальйон спецназу
|
| зробив атаку газом,
|
| Тож більше нікого в Поганках немає.
|
| А банкіру Іванову хтось бомбу приготував,
|
| Так, мабуть, не пошкодував заряд фугаса:
|
| Три хвилини над кварталом
|
| БеЕмВе його літало
|
| І під цю справу хтось узяв ощадкасу.
|
| Тут нам дали перепочинок рекламну —
|
| Показали іноземну ковбасу.
|
| А потім суворий диктор, про себе зловтішно хмикнув,
|
| Мовляв, зараз вам, росіяни, поганіє.
|
| І як дав нам репортажу,
|
| так що я не зрозумів навіть
|
| Як викрали бронепоїзд лиходії.
|
| І взагалі на землю нашу, невідома поки що,
|
| Насувається величезна комета.
|
| Так що нам на цьому світі
|
| більше нічого не світить
|
| І рятування від комети цієї нема.
|
| Я обійняв дружину, ридаючи, кажу: «Пробач рідна,
|
| Що на весілля я до чертиків напився.»
|
| А вона, тихенько плачучи,
|
| каже: «А як же дача?
|
| Ти ж дах перекрити домовився.»
|
| Далі були поцілунки прощальні
|
| І очі жінки великі, сумні.
|
| Спав я погано, метушливо.
|
| Десять разів вставав за пивом
|
| І засів писати листа в теленовості.
|
| Мовляв, за шкоду моральну
|
| Дайте стимул матеріальний,
|
| А не то я, через вас, свихнусь у швидкості. |