Переклад тексту пісні Город в пробках - Сергей Трофимов

Город в пробках (оригінал)

Город встал, движенье сдохло,
Где-то там «Газель» заглохла:
Вариантов нет, сижу курю.
Джип разлегся на подвеске,
Шлю знакомым СМСки:
Ждать не стоит, буду к декабрю.
Вот бы сейчас очутиться в Ницце,
Полюбоваться морской волной
С девушкой, что подвела ресницы
В «Ауди», рядом со мной.
Как это странно всегда:
Вроде бы взрослые люди,
А в голове ерунда,
Мечтаем как дети о чуде.
Па-ра-ра-ра-рам, па-рам, пам-пам.
Мечтаем как дети о чуде.
Мечтаем как дети о чуде...
Девушке уже не к спеху
По делам куда-то ехать,
Впрочем, с этим можно обождать.
У нее и так всё гладко:
Любит муж, и жизнь в достатке —
Всё бы так, но сердцу не солгать.
Ей бы хотелось вернуться в детство,
В домик с рябиною у ворот
К мальчику, жившему по соседству...
Может, он все ещё ждёт?
Как это странно всегда:
Вроде бы взрослые люди,
А в голове ерунда,
Мечтаем как дети о чуде.
Па-ра-ра-ра-рам, па-рам, пам-пам.
Мечтаем как дети о чуде.
Мечтаем как дети о чуде...
«Бентли», «Жигули», «Тойоты» —
Как промасленные шпроты
Жмутся в тесноте бетонных трасс.
В них шофёры, пассажиры —
Пленники стального мира
Ждут своей пощады битый час.
Вот бы построить волшебный город,
Время с гармонией подружить —
Чтобы был каждый кому-то дорог,
И не опаздывал жить.
Как это странно всегда:
Вроде бы взрослые люди,
А в голове ерунда,
Мечтаем как дети о чуде.
Па-ра-ра-ра-рам, па-рам, пам-пам.
Мечтаем как дети о чуде.
Мечтаем как дети о чуде...

Город в пробках (переклад)

Місто встало, рух здох,
Десь там «Газель» затихла:
Варіантів немає, сиджу курю.
Джип розлігся на підвісці,
Шлю знайомим СМСки:
Чекати не варто, буду до грудня.
От якби зараз опинитися в Ніцці,
Помилуватися морською хвилею
З дівчиною, що підвела вії
В "Ауді", поруч зі мною.
Як це дивно завжди:
Начебто дорослі люди,
А в голові нісенітниця,
Мріємо, як діти про диво.
Па-ра-ра-ра-рам, пара-рам, пам-пам.
Мріємо, як діти про диво.
Мріємо як діти про чудо...
Дівчині вже не спішно
У справах кудись їхати,
Втім, із цим можна почекати.
У неї і так все гладко:
Любить чоловік, і життя в достатку
Все б так, але серцю не збрехати.
Їй хотілося б повернутися в дитинство,
У будиночок з горобиною біля воріт
До хлопчика, який жив по сусідству...
Може, він все ще чекає?
Як це дивно завжди:
Начебто дорослі люди,
А в голові нісенітниця,
Мріємо, як діти про диво.
Па-ра-ра-ра-рам, пара-рам, пам-пам.
Мріємо, як діти про диво.
Мріємо як діти про чудо...
«Бентлі», «Жигулі», «Тойоти»
Як промаслені шпроти
Тиснуться в тісноті бетонних трас.
У них шофери, пасажири
Бранці сталевого світу
Чекають своєї пощади бита година.
Ось би побудувати чарівне місто,
Час з гармонією подружити
Щоб був кожен комусь дорогий,
І не спізнювався жити.
Як це дивно завжди:
Начебто дорослі люди,
А в голові нісенітниця,
Мріємо, як діти про диво.
Па-ра-ра-ра-рам, пара-рам, пам-пам.
Мріємо, як діти про диво.
Мріємо як діти про чудо...