| Дружина з дітьми поїхали на дачу,
|
| Мікрорайон справляє вихідний,
|
| А я в зав'язці — печінка не контачить,
|
| Сиджу один тверезий і похмурий.
|
| І раптом до мене з балкона входить дама,
|
| Одягнена поспіхом, волосся торчком.
|
| Мовляв, її чоловік прийшов додому,
|
| А він по п'яні дуже злий,
|
| А мій балкон якраз під нею,
|
| Вона і злізла швидше,
|
| І по-сусідськи перечекає,
|
| Поки її чоловік засне.
|
| Приспів:
|
| Коротше, справа до ночі,
|
| А я напружився дуже...
|
| А тут раптово теща на порозі,
|
| Мовляв, привезла борщу тобі, зятю.
|
| А до ній у халаті дамочка виходить,
|
| Ось тут мене пробив електрошок.
|
| А теща в крик, стоїть, кричить дурниною
|
| І хоче даму щами окатити.
|
| А дама їй кричить у відповідь:
|
| Мовляв, нічого між нами немає,
|
| І що зараз на цей крик
|
| Сюди прийде її чоловік,
|
| А він по п'яні дуже злий
|
| І не що володіє собою...
|
| Приспів
|
| А тут і здоровий входить дядько,
|
| У очах образа,
|
| А в руках праска.
|
| І, якщо чесно, то на дядьку дивлячись,
|
| Я десь знизу відчув переляк.
|
| Але тут раптово теща пожвавішала
|
| І¦хвати його каструлею по хребту.
|
| І раптом нам дама каже,
|
| Шо ейний чоловік напевно спить,
|
| І, мовляв, їй пора додому,
|
| І так зіпсований вихідний.
|
| А цей дядько їх сусід,
|
| У його квартирі струму немає,
|
| І он погладитися зайшов,
|
| Так, мабуть, смерть свою знайшов,
|
| А тещу треба би в дурдом,
|
| Не то до ранку приб'є весь будинок...
|
| Приспів:
|
| Що було далі
|
| Описати нескладно:
|
| Мужик прокинувся — теща обмерла.
|
| Чоловік поповз, а тещу невідкладна
|
| За десять тисяч у лікарню відвезла.
|
| А я дістав із тумбочки заначку
|
| І до ранку полірував склянку,
|
| За дядька-тещу, за дружину, за дачу
|
| І за свободу африканських країн. |