Переклад тексту пісні Посвящение поэту - Сергей Трофимов

Посвящение поэту (оригінал)

У поэта душа высока,
Как орбита космических станций.
У поэта дырявый карман
И расходы жены на семью.
Сын поэта — фанат ЦСКА.
И от гула футбольных трансляций
Муза-сволочь свалила в туман,
Не оставив визитку свою.
Для домашних он — тихий садист
С диким взглядом врача-акушера,
Хоть бы в доме ножи наточил,
Хоть бы гвоздь вколотил в табурет.
Вон у Люськи сосед — онанист
На эротике сделал карьеру,
Ты б хоть педикам хит настрочил,
Но куда там — серьёзный поэт.
А на днях у поэта в гостях
Был прозаик Эжен Несознанской.
Кушал водку и горько рыдал
О святой православной Руси.
А потом матерился, крестясь,
Стукнул тёщу селёдкой исландской
И под жуткий семейный скандал
Был отправлен домой на такси.
Ах, какая же, право, тоска
В человеке искать бесконечность
И терзать благозвучный минор,
Задыхаясь в казённой петле.
Но вонзается в небо строка.
Заставляя угрюмую вечность,
Обратить на мгновенье свой взор
К вопиющей от боли земле.
У поэта душа высока…

Посвящение поэту (переклад)

У поета душа висока,
Як орбіта космічних станцій.
У поета дірява кишеня
І витрати дружини на сім'ю.
Син поета - фанат ЦСКА.
І від гулу футбольних трансляцій
Муза-сволота звалила в туман,
Не залишивши візитівку свою.
Для домашніх він— тихий садист
З диким поглядом лікаря-акушера,
Хоч би в будинку ножі наточив,
Хоч би цвях забив у табурет.
Он у Люські сусід — онаніст
На еротиці зробив кар'єру,
Ти б хоч педикам хіт налаштував,
Але куди там — серйозний поет.
А на днях у поета в гостях
Був прозаїк Ежен Несознанський.
Кушував горілку і гірко ридав
Про святу православну Русь.
А потім матюкався, хрестячись,
Стукнув тещу оселедцем ісландським
І під жахливий сімейний скандал
Був відправлений додому на таксі.
Ах, яка, право, туга
У людині шукати нескінченність
І терзати милозвучний мінор,
Задихаючись у казённой петлі.
Але встромляється в небо рядок.
Примушуючи похмуру вічність,
Звернути на мить свій погляд
До кричущої від болю землі.
У поета душа висока…