| Помнит ночь и метель, как тогда мне хотелось
| Пам'ятає ніч і хуртовина, як тоді мені хотілося
|
| Опоздать на последний трамвай
| Запізнитися на останній трамвай
|
| Воротиться в твой дом, извинившись за смелость,
| Повернутись у твій будинок, вибачившись за сміливість,
|
| И остаться на кухне пить чай
| І лишитися на кухні пити чай
|
| Воротиться в твой дом, извинившись за смелость,
| Повернутись у твій будинок, вибачившись за сміливість,
|
| И остаться на кухне пить чай
| І лишитися на кухні пити чай
|
| Я б улыбкой твоей мог тайком любоваться
| Я б усмішкою твоєю міг потай милуватися
|
| И тонуть в бирюзовых глазах
| І тонути в бірюзових очах
|
| Ты бы всё поняла и смогла догадаться
| Ти би все зрозуміла і змогла здогадатися
|
| О несказанных мною словах
| Про несказанні мною слова
|
| Ты бы всё поняла и смогла догадаться
| Ти би все зрозуміла і змогла здогадатися
|
| О несказанных мною словах
| Про несказанні мною слова
|
| Проигрыш.
| Програш.
|
| Мы могли б до утра у окна целоваться,
| Ми могли б до ранку біля вікна цілуватися,
|
| Только я оробел, как назло
| Тільки я обробив, як на зло
|
| Почему-то в любви, что приходит в пятнадцать,
| Чомусь у любові, що приходить у п'ятнадцять,
|
| Очень мало, кому повезло
| Дуже мало, кому пощастило
|
| Почему-то в любви, что приходит в пятнадцать,
| Чомусь у любові, що приходить у п'ятнадцять,
|
| Очень мало, кому повезло,
| Дуже мало, кому пощастило,
|
| А трамвай всё катил прямо в снежные реки,
| А трамвай все котив прямо в сніжні річки,
|
| Я с досады ревел, как дурной
| Я з досади ревів, як поганий
|
| И не ведал, не знал, что той ночью навеки
| І не знав, не знав, що тієї ночі навіки
|
| Моё детство прощалось со мной
| Моє дитинство прощалося зі мною
|
| Со мной… | Зі мною… |