Переклад тексту пісні Летним вечером - Сергей Трофимов

Летним вечером (оригінал)

Летним вечером, тихим вечером
Вышел я до ларька табачного.
Там старушка в платочке клетчатом
Христа ради деньжата клянчила.
Дал я ей пять тыщь, на, мол, на обед
Или фруктами вон побалуйся,
А она прошептала мне в ответ:
«Вона как оно не задалось-то».
Говорю я ей: «Зря ты, бабка, так,
Посмотри, как люди поднялись-то.
Если жить с умом, будет всё ништяк,
А ума-то у нас прибавилось.
А что деньги разрухой нажиты,
Так ведь каяться будем в старости».
А она отвечала всё так же мне:
«Вона как оно не задалось-то».
А потом меня будто прорвало,
Стал я бабушке вдруг рассказывать,
Что, куда не глянь, так одно фуфло,
Что с делами пора завязывать.
Что во мне самом, как ни вороши,
Не найти ни добра ни жалости.
А в ответ будто стон моей души:
«Вона как оно не задалось-то».
Я пошёл домой, а она вослед
Всё крестила да причитала мне.
А вокруг неё толи Божий свет,
Толи солнце садится алое.

Летним вечером (переклад)

Літнього вечора, тихого вечора
Вийшов я до ларька тютюнового.
Там старенька в хустці картатим
Христа заради гроша клянчила.
Дав я їй п'ять тисяч, на, мовляв, на обід
Або фруктами он побалуйся,
А вона прошепотіла мені у відповідь:
«Вона як воно не задалося».
Кажу я їй: «Дарма, бабко, так,
Подивися, як люди піднялися.
Якщо жити з розумом, буде все ніштяк,
А розуму ж у нас додалося.
А що гроші розрухою нажиті,
Тож каятися будемо в старості».
А вона відповідала все так мені:
«Вона як воно не задалося».
А потім мене ніби прорвало,
Став я бабусі раптом розповідати,
Що, куди не глянь, так одне фуфло,
Що з справами настав час зав'язувати.
Що в мені самому, як не воруши,
Не знайти ні добра ні жалю.
А в відповідь ніби стогін моєї душі:
«Вона як воно не задалося».
Я пішов додому, а вона слідом
Все хрестила та голосила мені.
А навколо неї толи Боже світло,
Толі сонце сідає червоне.