Переклад тексту пісні Боже, какой пустяк - Сергей Трофимов

Боже, какой пустяк (оригінал)

Я вижу небо, в нем тишина,
Я поднимаюсь к небу, еле дыша.
И вдруг понимаю — это во мне душа.
Странное дело, это моя душа.
Как нелепо жить вниз головой,
Когда такое небо есть надо мной.
И кажется, звезды можно достать рукой.
Я и не ведал, что этот мир такой.
Боже, какой пустяк
Сделать хоть раз что-нибудь не так.
Выкинуть хлам из дома
И старых позвать друзей.
Но что-то всерьез менять
Не побоясь в мелочах потерять
Свободно только небо
Над головой моей.
Я был богом в прошлую ночь,
Я отыскал дорогу и выбежал прочь.
Богом стать просто, если уже не в мочь.
И не над чем плакать дом покидая в ночь.
Но оказалось даже тогда,
Что все дороги света ведут в никуда.
И даже когда под ногами блестит вода.
Бог просто не может странником быть всегда.
Припев.
Я поднимаю свой воротник,
Ругаю дождь и слякоть, будто старик.
Бегу за толпою, видно уже привык.
И в памяти небо как нереальный блик.
Но однажды мне станет легко,
И будет все неважно и далеко.
Меня примет небо в свой неземной покой.
И я стану просто облаком над рекой.
Припев.

(переклад)

Я бачу небо, в ньому тиша,
Я піднімаюсь до неба, ледве дихаючи.
І раптом розумію — це в мені душа.
Дивна річ, це моя душа.
Як безглуздо жити вниз головою,
Коли таке небо їсти наді мною.
І, здається, зірки можна дістати рукою.
Я і не знав, що цей світ такий.
Боже, яка дрібниця
Зробити хоч раз щось не так.
Викинути мотлох із будинку
І старих покликати друзів.
Але щось серйозно змінювати
Не побоючись у дрібницях втратити
Вільне тільки небо
Над головою моєю.
Я був богом минулої ночі,
Я відшукав дорогу і вибіг геть.
Богом стати просто, якщо вже не може.
І не над чим плакати будинок покидаючи вночі.
Але виявилося навіть тоді,
Що всі дороги світла ведуть у нікуди.
І навіть коли під ногами блищить вода.
Бог просто не може мандрівником бути завжди.
Приспів.
Я піднімаю свій комір,
Лаю дощ і сльоту, наче старий.
Біжу за натовпом, видно вже звик.
І в пам'яті небо як нереальний відблиск.
Але одного разу мені стане легко,
І буде все неважливо і далеко.
Мене прийме небо в свій неземний спокій.
І я стану просто хмарою над річкою.
Приспів.