Переклад тексту пісні 20 лет - Сергей Трофимов

20 лет (оригінал)

Двадцать лет тому назад,
Подмосковная босота,
Мы с тобой в одном призыве
Покидали дом родной.
Мамы плакали нам в след
И безусая пехота
Шла с харчами за плечами,
Да с похмельной головой.
Эх, земеля, мой дружок,
Почудили мы на славу:
Самоволка, гауптвахта,
Да майорова жена…
Долго помнил наш комбат,
Как стояли за Державу
Отставной сержант спортроты,
Да в запасе старшина.
Припев:
А двадцать лет, как вода в песок,
Но в это верить не хочется.
Пускай давно побелел висок
И пишут к имени отчество,
Мы те же самые пацаны
И нашей дружбе по-прежнему
Среди сокровищ любой казны
Нет цены!
На «гражданке» новый мир
Нас не ждал, а мы явились
Чтобы взять от жизни наше —
Всё равно оно ничьё!
Поднимались, как могли,
Но на совесть не скупились
И поэтому поднялись
Крепко стоя за своё.
Припев:
А двадцать лет, как вода в песок,
Но в это верить не хочется.
Пускай давно побелел висок
И пишут к имени отчество,
Мы те же самые пацаны
И нашей дружбе по-прежнему
Среди сокровищ любой казны
Нет цены!
Двадцать вёсен, двадцать зим…
Нам, братишка, было всяко:
Будни, праздники,
Сомненья, да крутые виражи.
Но среди житейских бурь
Наша дружба, словно якорь,
Не давала нам сорваться
И спасала нашу жизнь.
Припев:
А двадцать лет, как вода в песок,
Но в это верить не хочется.
Пускай давно побелел висок
И пишут к имени отчество,
Мы те же самые пацаны
И нашей дружбе по-прежнему
Среди сокровищ любой казны
Нет цены!

20 лет (переклад)

Двадцять років тому,
Підмосковна босота,
Ми з тобою в одному заклику
Залишали будинок рідний.
Мами плакали нам услід
І безуса піхота
Ішла з пищем за плечами,
Так з похмільною головою.
Ех, земеля, мій друже,
Почули ми на славу:
Самоволка, гауптвахта,
Так майорова дружина...
Довго пам'ятав наш комбат,
Як стояли за Державу
Відставний сержант спортроти,
Так у запасі старшина.
Приспів:
А двадцять років, як вода в пісок,
Але в це вірити не хочеться.
Нехай давно побіліла скроня
І пишуть до імені по батькові,
Ми те ж самі пацани
І нашій дружбі як і раніше
Серед скарбів будь-якої скарбниці
Немає ціни!
На «цивілки» новий світ
Нас не чекав, а ми з'явилися
Щоб взяти від життя наше —
Все одно воно нічиє!
Піднімалися, як могли,
Але на совість не скупилися
І тому піднялися
Міцно стоячи за своє.
Приспів:
А двадцять років, як вода в пісок,
Але в це вірити не хочеться.
Нехай давно побіліла скроня
І пишуть до імені по батькові,
Ми те ж самі пацани
І нашій дружбі як і раніше
Серед скарбів будь-якої скарбниці
Немає ціни!
Двадцять весен, двадцять зим.
Нам, братик, було всяко:
Будні, свята,
Сумніви, та круті віражі.
Але серед життєвих бур
Наша дружба, як якір,
Не давала нам зірватися
І рятувала наше життя.
Приспів:
А двадцять років, як вода в пісок,
Але в це вірити не хочеться.
Нехай давно побіліла скроня
І пишуть до імені по батькові,
Ми те ж самі пацани
І нашій дружбі як і раніше
Серед скарбів будь-якої скарбниці
Немає ціни!