Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні 20 лет, виконавця - Сергей Трофимов. Дата випуску: 03.05.2022
Мова пісні: Російська мова
20 лет(оригінал) |
| Двадцать лет тому назад, |
| Подмосковная босота, |
| Мы с тобой в одном призыве |
| Покидали дом родной. |
| Мамы плакали нам в след |
| И безусая пехота |
| Шла с харчами за плечами, |
| Да с похмельной головой. |
| Эх, земеля, мой дружок, |
| Почудили мы на славу: |
| Самоволка, гауптвахта, |
| Да майорова жена… |
| Долго помнил наш комбат, |
| Как стояли за Державу |
| Отставной сержант спортроты, |
| Да в запасе старшина. |
| Припев: |
| А двадцать лет, как вода в песок, |
| Но в это верить не хочется. |
| Пускай давно побелел висок |
| И пишут к имени отчество, |
| Мы те же самые пацаны |
| И нашей дружбе по-прежнему |
| Среди сокровищ любой казны |
| Нет цены! |
| На «гражданке» новый мир |
| Нас не ждал, а мы явились |
| Чтобы взять от жизни наше — |
| Всё равно оно ничьё! |
| Поднимались, как могли, |
| Но на совесть не скупились |
| И поэтому поднялись |
| Крепко стоя за своё. |
| Припев: |
| А двадцать лет, как вода в песок, |
| Но в это верить не хочется. |
| Пускай давно побелел висок |
| И пишут к имени отчество, |
| Мы те же самые пацаны |
| И нашей дружбе по-прежнему |
| Среди сокровищ любой казны |
| Нет цены! |
| Двадцать вёсен, двадцать зим… |
| Нам, братишка, было всяко: |
| Будни, праздники, |
| Сомненья, да крутые виражи. |
| Но среди житейских бурь |
| Наша дружба, словно якорь, |
| Не давала нам сорваться |
| И спасала нашу жизнь. |
| Припев: |
| А двадцать лет, как вода в песок, |
| Но в это верить не хочется. |
| Пускай давно побелел висок |
| И пишут к имени отчество, |
| Мы те же самые пацаны |
| И нашей дружбе по-прежнему |
| Среди сокровищ любой казны |
| Нет цены! |
| (переклад) |
| Двадцять років тому, |
| Підмосковна босота, |
| Ми з тобою в одному заклику |
| Залишали будинок рідний. |
| Мами плакали нам услід |
| І безуса піхота |
| Ішла з пищем за плечами, |
| Так з похмільною головою. |
| Ех, земеля, мій друже, |
| Почули ми на славу: |
| Самоволка, гауптвахта, |
| Так майорова дружина... |
| Довго пам'ятав наш комбат, |
| Як стояли за Державу |
| Відставний сержант спортроти, |
| Так у запасі старшина. |
| Приспів: |
| А двадцять років, як вода в пісок, |
| Але в це вірити не хочеться. |
| Нехай давно побіліла скроня |
| І пишуть до імені по батькові, |
| Ми те ж самі пацани |
| І нашій дружбі як і раніше |
| Серед скарбів будь-якої скарбниці |
| Немає ціни! |
| На «цивілки» новий світ |
| Нас не чекав, а ми з'явилися |
| Щоб взяти від життя наше — |
| Все одно воно нічиє! |
| Піднімалися, як могли, |
| Але на совість не скупилися |
| І тому піднялися |
| Міцно стоячи за своє. |
| Приспів: |
| А двадцять років, як вода в пісок, |
| Але в це вірити не хочеться. |
| Нехай давно побіліла скроня |
| І пишуть до імені по батькові, |
| Ми те ж самі пацани |
| І нашій дружбі як і раніше |
| Серед скарбів будь-якої скарбниці |
| Немає ціни! |
| Двадцять весен, двадцять зим. |
| Нам, братик, було всяко: |
| Будні, свята, |
| Сумніви, та круті віражі. |
| Але серед життєвих бур |
| Наша дружба, як якір, |
| Не давала нам зірватися |
| І рятувала наше життя. |
| Приспів: |
| А двадцять років, як вода в пісок, |
| Але в це вірити не хочеться. |
| Нехай давно побіліла скроня |
| І пишуть до імені по батькові, |
| Ми те ж самі пацани |
| І нашій дружбі як і раніше |
| Серед скарбів будь-якої скарбниці |
| Немає ціни! |