| Ми відзначені життям у найяскравіших фарбах
|
| І ми носимо їх із гордістю, своїми ранами та шрамами
|
| Ми відзначені життям з брудом і з брудом
|
| Але сяє, як перламутр, ми так гарно розбиті
|
| Так красиво зламано!
|
| Ми співаємо одні й ті ж пісні, створені з одного матеріалу
|
| Усі наші помилки, ми самі їх хотіли
|
| Ми ділимося найкращим часом до останнього дня
|
| Поділіться останнім склянкою, повністю загвинчуються
|
| Ми вічно молоді, але завжди залишаємося старими
|
| Ми такі божевільні, ніщо не може нас зупинити
|
| Ми такі зламані, але ми не самотні
|
| Ми не ідеальні і ніколи не хотіли бути такими
|
| Ми відзначені життям у найяскравіших фарбах
|
| І ми носимо їх із гордістю, своїми ранами та шрамами
|
| Ми відзначені життям з брудом і з брудом
|
| Але сяє, як перламутр, ми так гарно розбиті
|
| Так красиво зламано!
|
| Класні діти тоді, це були ми
|
| І перший раз я був блакитним був з тобою
|
| Це було так довго, і так багато сталося
|
| Але ми все ще тут і ми все ще ми
|
| Життя, як картина — зламане й розмазане
|
| Але спогади залишаються татуйованими
|
| У нас грубі краї, як камінь, що котиться
|
| Ми не ідеальні і ніколи не хотіли бути такими
|
| Ми відзначені життям у найяскравіших фарбах
|
| І ми носимо їх із гордістю, своїми ранами та шрамами
|
| Ми відзначені життям з брудом і з брудом
|
| Але сяє, як перламутр, ми так гарно розбиті
|
| Так красиво зламано!
|
| Так-о-о-о-о
|
| Ми такі зламані
|
| Так-о-о-о-о
|
| Так красиво зламано
|
| Ми відзначені життям у найяскравіших фарбах
|
| І ми носимо їх із гордістю, своїми ранами та шрамами
|
| Ми відзначені життям з брудом і з брудом
|
| Але сяє, як перламутр, ми так гарно розбиті
|
| Так красиво зламано!
|
| Так-о-о-о-о
|
| Ми такі зламані
|
| Так-о-о-о-о
|
| Так красиво зламано
|
| Так-о-о-о-о
|
| Ми такі зламані
|
| Так-о-о-о-о
|
| Так красиво зламано |