Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Koppången, виконавця - Sanna Nielsen. Пісня з альбому Vinternatten, у жанрі
Дата випуску: 18.11.2012
Лейбл звукозапису: Parlophone Music Sweden
Мова пісні: Шведський
Koppången(оригінал) |
Här är stillhet och tystnad |
Nu när marken färgats vit |
Från den trygga, gamla kyrkan |
Klingar sången ända hit |
Jag har stannat vid vägen |
För att vila mig ett tag |
Och blev fångad i det gränsland |
Som förenar natt och dag |
Och ett sken ifrån ljusen |
Bakom fönstrets välvda ram |
Har förenat de själar |
Som finns med oss här i tiden |
Och jag vet att dem som har lämnat oss |
Har förstått att vi är |
Liksom fladdrande lågor |
Så länge vi är här |
Och där bland gnistrande stjärnor |
Som förbleknar en och en |
Kommer livet väldigt nära |
Som en skymt av sanningen |
Vi är fångar i tiden |
Som ett avtryck av en hand |
På ett frostigt, gammalt fönster |
Som fått nåd av tidens tand |
En sekund är jag evig |
Och sen vet jag inget mer |
Bara ett, att jag lever lika fullt som någon annan |
Jag är här och mitt på en frusen väg |
Finns det värme ändå |
Fastän snön börjar falla |
Och himmelen blir grå |
Här i stillhet och tystnad |
Nu när psalmen tonat ut |
Men jag bär de gamla orden |
I mitt hjärta som förut |
Och jag sjunger för himlen |
Kanske någon mer hör på |
Hosianna i höjden |
Och sen så börjar jag att gå |
Och jag går till dem andra |
Jag vill känna julens frid |
Jag vill tro att han föddes |
Och finns med oss här i tiden |
Det är jul och det finns ett barn i mig |
Som vill tro att det hänt |
Och som tänder ett ljus |
Varje Söndag i advent |
(переклад) |
Тут тиша і тиша |
Тепер, коли земля пофарбована в білий колір |
З сейфа, старої церкви |
Пісня звучить сюди |
Я зупинився біля дороги |
Щоб мені трохи відпочити |
І був спійманий на тому прикордонні |
Що поєднує ніч і день |
І сяйво від свічок |
За арочною рамою вікна |
З’єднали душі |
Що з нами тут вчасно |
І я знаю тих, хто покинув нас |
Зрозуміли, що ми |
Як пурхає полум'я |
Поки ми тут |
А там серед блискучих зірок |
Який згасає один за одним |
Життя наближається дуже близько |
Як проблиск істини |
Ми в'язні часу |
Як відбиток руки |
На морозному, старому вікні |
Хто отримав благодать від спустошення часу |
Одну секунду я вічний |
А потім я більше нічого не знаю |
Тільки одне, що я живу так само повно, як і всі інші |
Я тут і посеред замерзлої дороги |
Є все-таки спека |
Хоча сніг починає падати |
І небо стає сірим |
Тут тиша і тиша |
Тепер, коли гімн зів |
Але я ношу старі слова |
У моєму серці, як і раніше |
І я співаю для неба |
Можливо, хтось інший слухає |
Осанна у висоту |
А потім починаю ходити |
А я йду до інших |
Я хочу відчути мир Різдва |
Я хочу думати, що він народився |
І вчасно з нами |
Зараз Різдво, а в мені дитина |
Хто хоче вірити, що так сталося |
І це запалює свічку |
Кожної неділі в Адвент |