| Під звук серцебиття
|
| У ритмі жахливих іржавих машин
|
| Ми кидаємося, але не спимо
|
| Кожен вдих, який ми робимо, робить нас злодіями
|
| Як справи без бунтівників
|
| Просто поговоріть, але нічого іншого не обіцяйте
|
| Ми повзаємо на коліна заради вас
|
| Під небом, яке вже не синє
|
| Ми потіємо цілий день для вас
|
| Але ми сіємо насіння, щоб побачити нас крізь
|
| Але іноді мрії просто не збуваються
|
| Чекаємо, щоб пожинати те, що маємо
|
| У ритмі бомби уповільненого дії, що тикає
|
| І гул сирен, що прочісують вулиці
|
| Переслідують, як собак, від яких ми втікаємо
|
| Ваша хватка, поки сонце не зійде Ми повземо на коліна для вас
|
| Під небом, яке вже не синє
|
| Ми потіємо цілий день для вас
|
| Але ми сіємо насіння, щоб побачити нас крізь
|
| Але іноді мрії просто не збуваються
|
| Подивіться, що вони зробили з вами
|
| Білі голки, закопані в червоне
|
| Двигун реве, а потім дає
|
| Але ніколи не вмирає
|
| Бо ми не живемо
|
| Ми просто виживаємо
|
| На клаптях, які ви викидаєте
|
| Я не буду повзати на колінах заради вас
|
| Я не повірю брехні, яка приховує правду
|
| Я не буду більше потіти за вас
|
| Тому що ми — іржа на ваших механізмах
|
| Ми комахи у ваших вухах
|
| Ми повзаємо
|
| Ми повзаємо
|
| Ми повзаємо… повз вас
|
| Ми сіємо насіння, щоб побачити нас крізь
|
| Наші дні дорогоцінні, і їх так мало
|
| Ми всі пожинаємо те, що маємо
|
| Суддівське небо більше не блакитне
|
| Ми приносимо світанок по-новому
|
| Ми повзаємо
|
| Ми повзаємо
|
| Ми повзаємо… повз вас |