| Коли однієї віри замало,
|
| Щоб тримати голову ледве вище,
|
| Ми шукаємо причину й приходимо з порожніми руками.
|
| І коли наші діти воюють наші війни,
|
| Поки ми сидимо, просто ведемо рахунок,
|
| Зараз ми навчаємо вбивства, не розуміючи.
|
| Ми розпалюємо вогонь, щоб освітлити дорогу,
|
| Ми спалюємо все, щоб почати знову,
|
| З надією в серцях і цеглою в руках,
|
| Ми співаємо для змін
|
| Життя, які поклали наші поховані сини,
|
| Не скасовуватиме борги, які ми ще не сплатили,
|
| У смерті ми все виправдовуємо зараз,
|
| Поки ми сліпо підкоряємося та робимо точно те, що вони говорять,
|
| Нам не буде кого звинувачувати, крім самих себе.
|
| Ми розпалюємо вогонь, щоб освітлити дорогу,
|
| Ми спалюємо все, щоб почати знову,
|
| З надією в серцях і цеглою в руках,
|
| Ми співаємо для змін.
|
| Ми працюємо на парах несправедливості,
|
| Ми ніколи не помремо з паливом, яке ти нам даєш,
|
| Продовжуйте, бо я готовий спалити,
|
| Продовжуйте бігти, знаходьте мене на кожному кроці.
|
| Твоє життя навколо,
|
| (у щось істинне, у щось істинне)
|
| Тож поверніть своє життя,
|
| (у щось істинне, щось істинне)
|
| Ми розпалюємо вогонь, щоб освітлити дорогу,
|
| Ми спалюємо все, щоб почати знову,
|
| З надією в серцях і цеглою в руках,
|
| Ми співаємо для змін. |