| Надягши вітровку пірнаю в місто, в якому холод по шкірі від прожитого
|
| В якому люди божеволіють і балконів від сірого неба та сірих колодязів дворових
|
| В одному з яких, у двокімнатній затхлій, наповненій сумними сумами
|
| втоми хаті
|
| Плаче немовля, у колі комунального пекла, заповнена попільничка фільтрами з
|
| червоною помадою
|
| І щось червоне, заполонило вечір. |
| Безпечним поглядом за ними підглядав вітер
|
| Прориваючись під вікнами, колишачи папірці навколо неї та її локони, приховували темні
|
| та мокрі
|
| Очі прокляті. |
| У вазі встромлені. |
| Старі минулі, викинути складно їй взагалі-то
|
| І так не лише з квітами, а й ти не свята. |
| Йому заплющиш очі, за віконцем
|
| світає.
|
| Це скільки кохання потрібно цій громаді, це скільки себе на нього витрачати
|
| Грає аудіо, в хаті мат на маті, ви по черзі шле один одного по матері
|
| І може вистачить уже цієї істерики. |
| Видно як божеволієш від своєї езотерики
|
| Ти чекаєш, коли темні змінюватися білими. |
| Ну і що п'є. |
| Так, п'є, але робить
|
| Але мабуть ділити з кимось. |
| Не та схема. |
| Ділити однієї -дурість, як ділити на
|
| нуль
|
| Прірва між вами вже давно. |
| Не за тим стежила ти по картах таро, це рок
|
| Це ромб, куб, вогонь, звук. |
| На одній на двох. |
| Стук двох арматур
|
| Новина роздерла суспільство рукою жіночою, і заплющивши очі ти зумів
|
| подорожувати.
|
| Потрепав запити міцності почуття зі сталі втомилися і стали пускати корозію
|
| місцями
|
| Чи не ваш концерт, і міст не ваш, чуже озеро і не ваш поверх і пропало все, що було
|
| нажито
|
| Які мотиви тоді вели тебе, якщо відомо, що ділене більше за дільника
|
| Вкидання про порошку, що у твоїй голові. |
| Справа шили і її не приховаєш у мішку.
|
| Позбавивши друга нас і дитину батька, репа творця залишиться вічно озиратися
|
| Катиться голова четверга, викидаючи слова перетворюючи на цитати.
|
| Ти не побачиш більше склепіння механзаводу, Тремтіння третьої арени не крикнеш без
|
| приводу
|
| Я тиснув тобі руку завжди, як шкода тепер друга не стало і всьому настала пізді.
|
| На концертах руки у повітря як фашист наці, обіймаю братика, присвятивши тобі 2 по 16
|
| Твої рядки в результаті пережили читача, побачимося скоро, не встигнемо навіть скучити
|
| Ні ніж не розділить тебе і не дружина, не зможуть відібрати в нас тебе, якщо серце
|
| зніжено (з Ніжина)
|
| А у нас все як і раніше, так само. |
| Сірість, холод і п'ємо хоч і нема спраги.
|
| Цей світ ніби похолов, не чиниться більше магія в каламутній воді
|
| Пропав собака, не купив коту корму, людина і хмара дивляться у відчинені вікна
|
| І часто, коли вітрини на вулицях гаснуть, з іншого боку вулиці здуває свято
|
| І самотній репер палить дозу трави, і немає кращого способу літати без дозаправки. |