Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Мёд, виконавця - Рем Дигга. Пісня з альбому Черника, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 14.10.2012
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Tunecore
Мова пісні: Російська мова
Мёд(оригінал) |
Я облизываю губы |
Они пересохли, дикий сушняк |
Взглядом окидываю клубы, |
Тама пати, мать их, в них малышня |
Я в машине, пассажиром |
Я в окно палю в них всюду пира |
Заезжает на трубу "Биби-Лена" |
Потома, которая любит боль, сука, Ира |
Не рушимый мега-притон, |
Обитель обедов и помойки в одном |
Обитель, где обязан фену годами радуги |
И делают кавалеры вида попойки поклон |
Я тут бегал малой, |
Быро в руки пекаль с водой, |
В душе неба покой |
Но неумолимо летит время стрелой |
Теперь и у меня за пазухой деньги да боль |
Сухой стал весь изнутри, другой стал |
Мне папа боли, воли бега по полю |
Дамой недоволен, говорю, умойся |
Слой сажи, да не дано мне, |
Слой сажи с обидами ненавистными |
Я понимать начинаю в тупике, что |
Нет краше тех дней, что во сне |
Я в машине, пассажиром |
В городе, покрытым жиром |
Тупо минуты убивая вне стен и дорог, |
Мною забытых живо |
Я снова там в поле с тобой, |
Голова увела далеко |
Я бетонный замок рукой |
Поломал, убежал так легко |
Над нивами прохлада, |
Ветер лижет счастливую соль |
Мне, милый, злата не надо, |
Только здесь ты останься со мной |
Над нивами прохлада, |
Ветер лижет счастливую соль |
Мне, милый, злата не надо, |
Только здесь ты останься со мной |
Я расскажу тебе про свой рай, |
Который меня ждёт, я надеюсь, там где-то далеко |
Где зелёные луга повсюду, |
Я бегу на ветер голяком |
В поту по тем рослым коврам из цветов, |
Под куполом звёздным |
И людей мы ароматами ромашек окутали |
Остров мечты ... И чудо его лежит в цветах у реки |
Такое, что выкидывает золото, |
Что немеют во ртах языки |
Я, чтобы ныне видеть это чудо погубил |
И в жертву принёс груды времён |
Я, чтобы быть вечно рядом погиб |
И вот теперь это чудо моё! |
Девочка, дева-цветочек |
Стучит у меня слева, нет мочи |
Я целую ей грудь на кровати из роз, |
Закат спрятать нас хочет |
Чтобы снова запылали мы, |
Уже горевшие много ночи тут вместе |
А после подарит снова мир нам свет |
И я сплету веночек невесте |
Я хочу бросить всё к ногам, |
Внутри меня носится тоска |
Душа, да голова, да тело в мёде |
Притор проситься со скал |
Я на углях мы горим в мире желаний, стонов и точек |
Мой рай - носом уткнуться в пупочек |
И мёда полны уста, мы начала, два куска, |
Два полюса мира, две оси, |
Два сладких языка |
Впереди течёт река, сверху звёзды, облака |
Ты - нога, любима на века |
И мёда полны уста, мы начала, два куска, |
Два полюса мира, две оси, |
Два сладких языка |
Впереди течёт река, сверху звёзды, облака |
Ты - нога, любима на века |
У нас осталась вечность, чтобы любить |
Осталась вечность, чтобы любить. |
У нас осталась вечность, чтобы любить |
Осталась вечность, чтобы любить. |
У нас осталась вечность, чтобы любить |
Осталась вечность, чтобы любить. |
У нас осталась вечность, чтобы любить |
Осталась вечность, чтобы любить. |
(переклад) |
Я облизую губи |
Вони пересохли, дикий сушняк |
Поглядом окидаю клуби, |
Тама паті, мати їх, у них малеча |
Я в машині, пасажиром |
Я у вікно паллю в них всюди бенкету |
Заїжджає на трубу "Бібі-Ліна" |
Тому, що любить біль, сука, Іра |
Не руйнується мега-притон, |
Обитель обідів та смітника в одному |
Обитель, де завдячує фену роками веселки |
І роблять кавалери виду пиятики уклін |
Я тут бігав малою, |
Було в руки пекаль із водою, |
У душі неба спокій |
Але невблаганно летить час стрілою |
Тепер і в мене за пазухою гроші та біль |
Сухий став весь ізсередини, інший став |
Мені тато болю, волі бігу по полю |
Дамою незадоволений, кажу, умийся |
Шар сажі, та не дано мені, |
Шар сажі з образами ненависними |
Я розуміти починаю в глухому куті, що |
Немає кращих тих днів, що уві сні |
Я в машині, пасажиром |
У місті, вкритому жиром |
Тупо хвилини вбиваючи поза стінами і дорогами, |
Мною забутих живо |
Я знову там у полі з тобою, |
Голова відвела далеко |
Я бетонний замок рукою |
Поламав, втік так легко |
Над нивами прохолода, |
Вітер лиже щасливу сіль |
Мені, любий, злата не треба, |
Тільки тут ти залишайся зі мною |
Над нивами прохолода, |
Вітер лиже щасливу сіль |
Мені, любий, злата не треба, |
Тільки тут ти залишайся зі мною |
Я розповім тобі про свій рай, |
Який мене чекає, я сподіваюся, там десь далеко |
Де зелені луки всюди, |
Я біжу на вітер голяком |
У поті по тих високих килимах з квітів, |
Під куполом зоряним |
І людей ми ароматами ромашок огорнули |
Острів мрії... І диво його лежить у квітах біля річки |
Таке, що викидає золото, |
Що німіють у ротах язики |
Я, щоб нині бачити це диво занапастив |
І в жертву приніс купи часів |
Я, щоб бути вічно поруч, загинув |
І ось тепер це диво моє! |
Дівчинка, діва-квіточка |
Стукає у мене зліва, немає сечі |
Я цілую їй груди на ліжку з троянд, |
Захід сонця сховати нас хоче |
Щоб знову запалали ми, |
Вже горіли багато ночі тут разом |
А потім подарує знову світ нам світло |
І я сплету віночок нареченій |
Я хочу кинути все до ніг, |
Всередині мене носиться туга |
Душа, та голова, та тіло в меді |
Притор проситися зі скель |
Я на вугіллі ми горимо у світі бажань, стогонів та точок |
Мій рай - носом уткнутися в пупок |
І меду повні вуста, ми почала, два шматки, |
Два полюси світу, дві осі, |
Дві солодкі мови |
Попереду тече річка, зверху зірки, хмари |
Ти - нога, кохана на віки |
І меду повні вуста, ми почала, два шматки, |
Два полюси світу, дві осі, |
Дві солодкі мови |
Попереду тече річка, зверху зірки, хмари |
Ти - нога, кохана на віки |
У нас залишилася вічність, щоб любити |
Залишилася вічність, щоби любити. |
У нас залишилася вічність, щоб любити |
Залишилася вічність, щоби любити. |
У нас залишилася вічність, щоб любити |
Залишилася вічність, щоби любити. |
У нас залишилася вічність, щоб любити |
Залишилася вічність, щоби любити. |