Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Bis ich nix mehr weiß, виконавця - PTK.
Дата випуску: 04.04.2013
Мова пісні: Німецька
Bis ich nix mehr weiß(оригінал) |
Mein Leben läut nach Plan doch nicht so wie ich es wollte |
Die Probleme die ich habe sind so groß wie die Gebäude |
Ich zeig’s dir, nimm 'ne Knarre wenn du hochschießt in die Wolken |
Dann siehst du die Patronen platzen so wie uns’re Träume |
Wieso ich mich betäub? |
Wieso ich so enttäuscht bin? |
Wir können drüber reden, bloß nicht heute |
Denn alles verliert an Bedeutung, denk ich drüber nach |
Was ich wozu tue und welchen Sinn es überhaupt hat |
Und dann fang' ich an alles in Frage zu stellen |
Warum wir ein Leben lang damit verschwenden |
Dass jeder hier nur auf der Jagd ist nach Geld |
Statt uns den wichtigen Sachen zu widmen |
Ich falte die Hände wenn ich an 'nem Grab bin |
Und ich meinen Ahnen gedenke |
All diese Menschen, die alle mal waren, aber nicht mehr da sind |
Ich frage mich wann der Moment ist, in dem der letzte |
Meinen Namen vergessen wird, so wie all die anderen |
Die es vor mir schon gab, keiner von denen starb als Legende |
Auch keiner von uns und auch keiner danach |
Interessiert überhaupt jemanden, was ich hier mach'? |
Und vor allem wieso, oder spiel ich mein Leben lang gar keine Rolle? |
Als nur durch Statisten und Kampf bis zum Tod |
Ich hab' kein Ziel und auch leider kein Idol |
Ich bin jeden Tag besoffen, dabei weiß ich nicht wieso |
Ich und mein Pegel, ich treibe ihn hoch und all das Elend |
Beseitige ich so |
Denn wer weiß schon was morgen ist? |
Ob der Kreislauf von vorn beginnt oder nicht |
Warum sollt' ich vorsichtig sein, was ist schon dabei |
Nicht mal ich mach' mir Sorgen um mich, nein |
Wär ständig diese Frage nach dem Sinn, ob es reicht |
Darauf keine Antworten zu kenn' und deshalb |
Nehme ich ein' Schluck und ertrink' die Details |
Bis ich nichts mehr weiß, bis ich nichts mehr weiß |
Und wenn du mich fragst, was in Zukunft die Zeit bringt |
Sag' ich scheiß egal, |
ich' trink mir Mut an mit Feigling |
Alles hat sein Platz und ich such' nur nach meinem |
Jede Nacht im Sturzflug wie ein Falke |
Tage totschlagen, aber dann Nacht leben |
Jedes mal so, als würde man danach abtreten |
Selbstmitleid ist bitter und es schmeckt mir nicht |
Deswegen exe ich, was im Becher ist und hoffe ich vergesse es |
Denn ich schlaf' nicht und lieg' bis tief in die Nacht wach |
Hör' laut Musik, therapier' meine Nachbarn |
Trinke viel zu viel Bier, weil es satt macht |
Und es in meinem Kopf viel Platz schafft |
Du reagierst dich ab an 'nem Sandsach |
Aber für sowas hab' ich meinen Flachmann |
Nehm' ihn mit raus, trinke ihn aus |
Hol mir noch mehr, ich genieße nicht langsam |
Sondern erst, wenn ich merk, dass es im Blut ist |
Und es mir langsam wieder gut geht |
Ich komme nicht drauf klar, dass ich keinen Plan hab' |
Was mein Leben eigentlich von mir verlangt und ertrag’s nur wenn |
Ich den Gedanken ablege, dass alles am Ende |
Nicht einfach völlig umsonst ist |
Doch egal wie sehr ich auch um ein Zeichen bitte, da kommt nichts |
Ich hab' kein Ziel und auch leider kein Idol |
Ich bin jeden Tag besoffen, dabei weiß ich nicht wieso |
Ich und mein Pegel, ich treibe ihn hoch und all das Elend |
Beseitige ich so |
Denn wer weiß schon was morgen ist? |
Ob der Kreislauf von vorn beginnt oder nicht |
Warum sollt' ich vorsichtig sein, was ist schon dabei |
Nicht mal ich mach' mir Sorgen um mich, nein |
Wär ständig diese Frage nach dem Sinn, ob es reicht |
Darauf keine Antworten zu kenn' und deshalb |
Nehme ich ein' Schluck und ertrink' die Details |
Bis ich nichts mehr weiß, bis ich nichts mehr weiß |
(переклад) |
Моє життя йде не за планом, як я хотів |
Проблеми у мене такі ж великі, як і будівлі |
Я тобі покажу, візьми пістолет, коли будеш стріляти вгору в хмари |
Потім бачиш, як гільзи рвуться, як наші мрії |
Чому я німію? |
Чому я такий розчарований? |
Про це можна говорити, тільки не сьогодні |
Тому що все втрачає сенс, я думаю про це |
Що я роблю з якою метою і який від цього взагалі сенс |
І тоді я починаю все сумніватися |
Чому ми витрачаємо на це життя |
Що тут усі женуться лише за грошима |
Замість того, щоб присвятити себе важливим справам |
Я складаю руки, коли я на могилі |
І пам'ятаю своїх предків |
Всі ці люди, які були, але їх уже немає |
Цікаво, коли той момент, коли останній |
Моє ім'я забудуть, як і всі інші |
Це існувало до мене, жодна з яких не вмерла як легенда |
Ніхто з нас і ніхто після цього |
Комусь цікаво, що я тут роблю? |
І перш за все, чому, чи я не граю жодної ролі до кінця свого життя? |
Чим тільки статистами і бій до смерті |
У мене немає ні мети, ні, на жаль, кумира |
Я п'яний кожен день, сам не знаю чому |
Я і мій рівень, я піднімаю його, і все це страждання |
Я усуваю так |
Бо хто знає, що буде завтра? |
Незалежно від того, чи починається цикл спочатку чи ні |
Чому я маю бути обережним, у чому справа |
Навіть я не переживаю за себе, ні |
Якби завжди було питання про сенс чи достатньо цього |
Не знаючи відповіді на це питання, і ось чому |
Роблю ковток і заглушаю деталі |
Поки не знаю, поки не знаю |
І якщо ви запитаєте мене, що принесе майбутнє |
Я кажу, не дай хрена |
Я п'ю кураж собі з боягузом |
Все має своє місце, а я просто шукаю своє |
Щовечора летить, як яструб |
Вбивати дні, але потім жити вночі |
Кожного разу так, ніби ти потім підеш у відставку |
Жалість до себе гірка, і я її не люблю |
Тож я відчуваю те, що в чашці, і сподіваюся, що забуду |
Бо я не сплю і лежу без сну до глибокої ночі |
Слухати голосно музику, пригощати сусідів |
Пийте занадто багато пива, тому що воно насичує вас |
І це створює багато місця в моїй голові |
Ви реагуєте на пісок |
Але для цього в мене є фляга |
Вийми, випий |
Дай мені ще, я не смакую повільно |
Але тільки коли я помічаю, що це в крові |
І мені потихеньку стає краще |
Я не можу зрозуміти, що в мене немає плану |
Те, що насправді вимагає від мене моє життя, і витримаю це лише тоді |
Я відкинув думку про те, що все в кінці закінчується |
Це не просто абсолютно безкоштовно |
Але скільки б я не просив знаку, нічого не приходить |
У мене немає ні мети, ні, на жаль, кумира |
Я п'яний кожен день, сам не знаю чому |
Я і мій рівень, я піднімаю його, і все це страждання |
Я усуваю так |
Бо хто знає, що буде завтра? |
Незалежно від того, чи починається цикл спочатку чи ні |
Чому я маю бути обережним, у чому справа |
Навіть я не переживаю за себе, ні |
Якби завжди було питання про сенс чи достатньо цього |
Не знаючи відповіді на це питання, і ось чому |
Роблю ковток і заглушаю деталі |
Поки не знаю, поки не знаю |