| Зазвичай я прокидаюся у своїй квартирі
|
| А моя кімната була такою пусткою і холодною
|
| Я хотів вірити, що для мене є місце
|
| Але я почав у всьому сумніватися
|
| І всі казали, що зараз потрібно насолоджуватися
|
| Приймайте життя як належне, тому що незабаром веселощі закінчуються
|
| Я заснув у тому самому порожньому ліжку
|
| Те саме місто, той самий сон щоночі
|
| Хотілося вірити, що є такі, як я
|
| Але самі не змогли їх знайти!
|
| О, всі казали, що це твої найкращі роки
|
| Подбайте про них зараз, тому що стає важче
|
| О, я співав для тебе кожну пісню
|
| Кожне слово, кожен раз для тебе
|
| І я думав, що ти десь слухаєш…
|
| Як я пам’ятаю, завжди була зима
|
| Весь світ був снігом, сльотою і пилом
|
| О, якби я коли-небудь побачив світло
|
| Коли я туди прийду, вже темно
|
| О, всі казали, що ти в порядку, ти молодий, ти можеш стояти
|
| Там на сцені, у світлі й співах
|
| О, я співав для тебе кожну пісню
|
| Кожне слово, кожен раз для тебе
|
| І я думав, що ти десь слухаєш…
|
| Якби ти бачив, як я жив, якби ти знав
|
| Якби я думав, що десь ти шукаєш
|
| О, якби ми тоді зустрілися
|
| На що ми сподівалися?
|
| Тому я співав для вас кожну пісню
|
| Кожне слово, кожен раз для тебе
|
| А я думав, ти десь слухаєш…
|
| Якби ти бачив, як я жив, якби ти знав
|
| Якби я думав кудись шукати
|
| Десь слухає
|
| Десь ти прагнеш |