Переклад тексту пісні Диалог - Павел Воля

Диалог (оригінал)

Я думаю о многом В диалоге с дьяволом и Богом.
Это происходит со мной —
Разговор с Господом и сатаной.
Я состою из одинаковых частей, Слышу ангелов и вижу чертей.
И только одно мне поможет — Повторяю: я — человек Божий.
Этот мир такой огромный,
Никто мне не кумир,
Дышу ровно, смотрю в семью,
В основном, в свою.
Почти не ругаюсь, почти не курю,
Почти не пью.
С людьми дружу или стараюсь очень,
Дни мои длиннее стали
И короче ночи.
Не обижаюсь, я отхожу очень быстро,
Но, как я не пытаюсь, лезут в голову мысли.
Почему кто-то больше меня имеет, а?
Повезло козлу, не работает, не потеет,
Капитал его множится, а мой сквозь пальцы тает,
А он и не тревожится, просто зла не хватает.
Ходит, задрав нос, не наказан и поныне,
Вот где без ответа вопрос, вот где гордыня.
Застрелить бы его, но только пустая кобура.
И куда же смотрят силы добра, а?
Но надо в свой карман смотреть и в свою душу,
И, если надо, за своё умереть, не выпячивая наружу
Всё это бренное и эфемерное,
Всё, что мы сами придумали, наверное.
Главное, ведь, не мешать сделать правильный шаг,
Дышать одним и тем же воздухом со всеми людьми.
Сам себе говорю, пойми,
Да как понять, если опять имеют всё
Трус, мерзавец, вор, убийца,
Негодяй, наглец, тупица, кровопийца.
Откуда равноправие здесь будет,
Если перед такими склоняют голову люди?
А те, что при царе, да при дворе,
Во все времена по локоть в крови, но на горе.
Когда же мы очнёмся, когда же сбросим их с коня,
Когда же мы проснёмся, когда же услышат меня?
Сам себе говорю:
«Успокойся, и не такое будет,
Жди, готовься».
В этом мире только сам себе ты нужен,
Но что поделать.
Прямо лезет из меня наружу.
Я думаю о многом
В диалоге с дьяволом и Богом.
Это происходит со мной —
Разговор с Господом и сатаной.
Я состою из одинаковых частей,
Слышу ангелов и вижу чертей.
И только одно мне поможет —
Повторяю, я — человек Божий.
А та, что торгует телом,
Гореть ей в аду,
А что она ещё хотела?
Даже если с виду жизнь её прелестная,
Она — грязь, душевная и телесная.
Матери, оставившие детей, пусть и вас оставят,
Те, кто свободу давили, пусть и вас задавят.
Те, кто только на словах отдавал последнюю рубашку, —
Раздавить вас в прах, как букашку.
Стоп, парень!
Здесь нет правил,
Были причины, свет людей оставил.
Не из каждой битвы можно выйди непобедимым,
Не суди — не будешь судимым.
Делай сам планету лучше, ходи по миру,
Ищи для мира случай, бывают везде огрехи,
А как ты хотел?
Не из речей куются успехи,
А из дел.
Да только где эти дела?
Сплошное бла-бла-бла,
Работать молодёжь не хочет, не поймёшь её,
Только тусуются ночью,
Погрязли сопливые дети в наркоте,
Не хочу, но ворчу, как старик,
Молодые стали не те,
Променяли себя на тату да на серьги в уши,
За бикини в «Ламборджини"продали свою душу,
Позабыли про матрёшку и балалайку,
Превратились в попрошаек взаимных лайков.
Но в мире столько несправедливости и лжи,
Будь сам справедлив, не ври, докажи,
Что ты достоин ходить по Земле,
Что ты подаришь себе и мне много счастливых лет.
Думай о хорошем, всё так просто,
Но только рвётся из меня наружу монстр,
Вот бы прострелить его сердце метко,
Но это часть меня, и я прячу её в клетку.
И я прячу её в клетку.(x3)
Часть меня, и я прячу её в клетку.
Я думаю о многом
В диалоге с дьяволом и Богом.
Это происходит со мной —
Разговор с Господом и сатаной.
Я состою из одинаковых частей,
Слышу ангелов, вижу чертей.
И только одно мне поможет —
Повторяю: я — человек Божий.
Я — человек Божий.(x3)

Диалог (переклад)

Я думаю багато про що У діалозі з дияволом і Богом.
Це відбувається зі мною.
Розмова з Господом та сатаною.
Я складаюсь з однакових частин, Чую ангелів і бачу чортів.
І тільки одне мені допоможе — повторюю: я — людина Божа.
Цей світ такий величезний,
Ніхто мені не кумир,
Дихаю рівно, дивлюся в сім'ю,
Здебільшого, у свою.
Майже не лаюся, майже не курю,
Майже не п'ю.
З людьми дружу чи стараюся дуже,
Дні мої довші стали
І коротше за ніч.
Не ображаюся, я відходжу дуже швидко,
Але, як я не намагаюся, лізуть у голову думки.
Чому хтось більше за мене має, га?
Пощастило козлу, не працює, не потіє,
Капітал його множиться, а мій крізь пальці тане,
А він і не турбується, просто зла не вистачає.
Ходить, задерши ніс, не покараний і досі,
Ось де без відповіді питання, ось де гординя.
Застрелити його, але тільки порожня кобура.
І куди ж дивляться сили добра, га?
Але треба в свою кишеню дивитися і в свою душу,
І, якщо треба, за своє померти, не випинаючи назовні
Все це тлінне та ефемерне,
Все, що ми самі вигадали, напевно.
Головне, адже, не заважати зробити правильний крок,
Дихати тим самим повітрям з усіма людьми.
Сам собі говорю, зрозумій,
Та як зрозуміти, якщо знову мають все
Боягуз, мерзотник, злодій, вбивця,
Негідник, нахабі, тупиця, кровопивця.
Звідки рівноправність тут буде,
Якщо перед такими схиляють голову люди?
А ті, що за царя, та при дворі,
У всі часи по лікоть у крові, але на горі.
Коли ж ми прокинемося, коли ж скинемо їх з коня,
Коли ж ми прокинемося, коли почують мене?
Сам собі говорю:
«Заспокойся, і не таке буде,
Чекай, готуйся».
У цьому світі тільки сам собі ти потрібний,
Але що вдієш.
Прямо лізе з мене назовні.
Я думаю багато про що
У діалозі з дияволом та Богом.
Це відбувається зі мною.
Розмова з Господом та сатаною.
Я перебуваю з однакових частин,
Чую ангелів і бачу чортів.
І тільки одне мені допоможе.
Повторюю, я людина Божа.
А та, що торгує тілом,
Горіти їй у пеклі,
А чого вона ще хотіла?
Навіть якщо на вигляд життя її чарівне,
Вона — бруд, душевна та тілесна.
Матері, що залишили дітей, нехай і вас залишать,
Ті, хто давили свободу, нехай і вас задавлять.
Ті, хто тільки на словах віддавав останню сорочку,
Роздавити вас на порох, як козирку.
Стоп, хлопче!
Тут немає правил,
Були причини, світло людей залишило.
Не з кожної битви можна вийди непереможним,
Не суди - не будеш судимим.
Роби сам планету краще, ходи світом,
Шукай для світу випадок, бувають скрізь огріхи,
А як ти хотів?
Не з промов куються успіхи,
А зі справ.
Та тільки де ці справи?
Суцільне бла-бла-бла,
Працювати молодь не хоче, не зрозумієш її,
Тільки тусуються вночі,
Загрязли сопливі діти в наркоті,
Не хочу, але бурчу, як старий,
Молоді стали не ті,
Проміняли себе на тату та на сережки у вуха,
За бікіні в "Ламборджіні" продали свою душу,
Забули про матрьошку та балалайку,
Перетворилися на жебраків взаємних лайків.
Але у світі стільки несправедливості та брехні,
Будь сам справедливий, не бреши, доведи,
Що ти гідний ходити по Землі,
Що ти подаруєш собі і мені багато щасливих літ.
Думай про хороше, все так просто,
Але тільки рветься з мене назовні монстр,
От би прострелити його серце влучно,
Але це частина мене, і я ховаю її до клітки.
І я ховаю її в клітку. (x3)
Частина мене, і я ховаю її в клітку.
Я думаю багато про що
У діалозі з дияволом та Богом.
Це відбувається зі мною.
Розмова з Господом та сатаною.
Я перебуваю з однакових частин,
Чую ангелів, бачу чортів.
І тільки одне мені допоможе.
Повторюю: я – людина Божа.
Я – людина Божа.