Переклад тексту пісні Manya Kərimova - Orxan Zeynallı

Manya Kərimova (оригінал)

O deyir — bu həyat düzələr yenə
O sevinc o gözdən süzülər yenə
Onun ən sonuncu günləri
Xoşbəxt quşlar qatarına qoşular yenə
O solan həvəsi cücərər yenə
O rahat yatacaq gecələr yenə
Biləcək bu həyatda gərəkli insandır
Bir gün güləcək yenə
Bakı, səndən uzaqlaşdıran şoseylə
Maşında HOST, qulağımızda Krecin nəğməsiylə
Yolumuz Şamaxı istiqamətində füsunkar duman
Mühərrikin səsi, diksinirdi dincələn botanika
Bir az var dinamika, yarpaqlar əsir, buludlar bezir
Yol uzanır, uzandıqca beyin bezir
Hiss edirik saniyələr ömrümüzdən gedir
Ağacları, döngələri saya-saya
Bu yolumuzun tək səbəbkarı olan şəxs
Onun üzünə həyatı bir qədər kobud və bir az tərs
Son dərəcə inamsızdır o, artıq Allaha da qarşı
Həyatından narazı, bu yaşda həyata qarşı
Ömrünü həsr etmiş xalça toxumağa
Vaxt ayırmamış yazmağa, oxumağa
Kəndin ən ucqar ucunda mövcud xalça fabriki
Onunla eyni qocaldı, köhnəlib söküldü
Amma vaxt vardı ki, o barmaqlar iynələrlə
Möcüzələri həyatı keçirib fəxr edirdi əsərlərlə
Zibilə qalsın burokratiya!
Sökülsün, əmri verən o əllər də!
Bu işə sərf edilmiş o illərdə
Boşa mı getdi görən tək bir işdi əlindən gələn?
Hər insanın öz marağı yaranır həyata gələndən
Onun marağı incəsənət, gözəllik yaratmaqdır
Bizim işimiz sadəcə dinləməkdir
«40 il əvvəl mən də cavan idim
Mənim də öz arzularım var idi
Çoxu indi heç yadıma da gəlmir
Bir neçə rəfiqəmlə həyatdan danışardıq
Bəziləri yoxdur indi, bəzilərisə köçüb artıq
Heç vaxt düşünmürdüm ki, gedim mən də şəhərdə yaşayım
Bilirsən, kənd yeri elə bil ki, ayrı dünyadır
Hamını tanıyırsan, xeyir-şər bölüşürsən
Axşamlarsa bir həyətdə yığışıb gülüşürsən
Qızımı ərə vermişəm artıq, indi o Bakıda yaşayır
Hər dəfə deyir, amma nəsə yadımda qalmır haradır
Sağ olsun bayramlarda gəlir, mənim qayğıma qalır
Həmin o xoşbəxt saniyələri zaman əlimdən alır
Çox böyük sürətlə gedir o qatarlar
Hansı ki, adi gülüşü bahasına satarlar
Nə edim mən ki, adi insan kimi doğulmuşam
Mən də bu maddiyyat bataqlığında boğulmuşam
Yerinə tikilər yəqin otel, ya da elə bir şey
Nəyimə lazımdır yaddaş unudulacaqsa hər şey?
İnanırsan?!
60 il!
Bəlkə ondan da çox…
Mən burda sevinc qarşılığında həyat verdim
Ömrümdən kəsib illəri, çoxuna dayaq verdim
Cavanlıq günlərimi bu xarabaya mən qurban verdim
Hər dəfə cavab verdim qoca gözlərimin sualına
Öz ölüm məktubumu pıçıldadım qulağıma "
Bəlkə daha sadədir hər şey
Sadəcə həyatda kiminsə bəxti gətirir, kiminsə yox
Axı ola bilməz ki, hamıda hər şey yaxşı olsun
Kimsə xoşbəxtsə, gərək kimsə bədbəxt olsun
Adi bir insan idi, amma böyük ürəyi vardı
Bayırda yay havası, dağlarınsa başı qarlı
Həmin o qadına doğma torpağında yer verildi
Sökülən fabrikinsə yerinə məktəb tikildi

Manya Kərimova (переклад)

Каже – це знову виправить життя
Ця радість знову зникла з поля зору
Його останні дні
Щасливі пташки знову приєднуються до потяга
Та згасаюча пристрасть знову проростає
Він знову буде спокійно спати вночі
Він необхідна людина в цьому житті, щоб знати
Одного разу він знову засміється
Баку, по трасі від вас
ВЕДУЧИЙ в машині, з піснею Креча у вухах
Наш шлях у напрямку Шамахи — чарівний туман
Звук двигуна, ботанік відпочиває
Невелика динаміка, листя захоплено, хмари втомилися
Дорога тягнеться, мозок втомлюється, як тягнеться
Ми відчуваємо, що з нашого життя минають секунди
Порахуйте дерева, вигини
Людина, яка є єдиною причиною нашого шляху
Життя на його обличчі трохи грубе і трохи перевернуте
Він надзвичайно невірний Богові
Незадоволений життям, проти життя в цьому віці
Виткати килим, присвячений його життю
Немає часу писати, читати
У дальньому кінці села є килимова фабрика
Постаріло разом із ним, зношувалось і знесло
Але був час, коли ті пальці з голками
Він жив дивовижним життям і пишався своїми творами
Нехай бюрократія залишається на смітнику!
Нехай будуть прибрані ті руки, які віддають наказ!
Ці роки були витрачені на цю роботу
Чи це було єдине, що ви бачили, що було марним?
У кожного свої інтереси, коли вони оживають
Його цікавить створення мистецтва та краси
Наше завдання — просто слухати
«Я був молодий 40 років тому
У мене теж були власні мрії
Більшість із них зараз навіть не згадують
Ми з кількома моїми друзями говорили про життя
Деякі вже пішли, деякі вже переїхали
Я ніколи не думав, що поїду жити в місто
Знаєте, сільська місцевість – це як інший світ
Ти всіх знаєш, поділяєш хороше і погане
Вечорами збираєшся у дворі і смієшся
Я вже одружився зі своєю донькою, і тепер вона живе в Баку
Він каже це щоразу, але я не пам’ятаю, де це
Дякую, що прийшли на свята, мене це хвилює
Ці щасливі секунди в мене відібрані
Ці потяги їдуть дуже швидко
Яку продають за ціною звичайної посмішки
Що мені робити, я народився звичайною людиною
Я теж потонув у цьому болоті матеріалізму
Ймовірно, замість нього побудують готель чи щось подібне
Що мені потрібно, якщо в пам'яті все забуто?
Ти віриш ?!
60 років!
Можливо навіть більше…
Я віддав тут своє життя в обмін на радість
Я пожертвував своїм життям протягом багатьох років і підтримав багатьох
Я приніс свою молодість у жертву цій руїні
Кожного разу я відповідав на запитання своїх старих очей
Я прошепотів на вухо свого передсмертного листа "
Можливо, все простіше
Комусь це просто приносить удачу в житті, а не комусь іншому
Адже не всі можуть бути хорошими
Якщо хтось щасливий, хтось повинен бути нещасним
Він був звичайною людиною, але мав велике серце
Надворі літо, а гори засніжені
Цій жінці відвели місце на батьківщині
Замість знесеного заводу збудували школу