Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Manya Kərimova , виконавця - Orxan Zeynallı. Пісня з альбому Biz Insan Deyilik, у жанрі Дата випуску: 28.05.2010
Лейбл звукозапису: Mikpro
Мова пісні: Азербайджан
Manya Kərimova(оригінал) |
| O deyir — bu həyat düzələr yenə |
| O sevinc o gözdən süzülər yenə |
| Onun ən sonuncu günləri |
| Xoşbəxt quşlar qatarına qoşular yenə |
| O solan həvəsi cücərər yenə |
| O rahat yatacaq gecələr yenə |
| Biləcək bu həyatda gərəkli insandır |
| Bir gün güləcək yenə |
| Bakı, səndən uzaqlaşdıran şoseylə |
| Maşında HOST, qulağımızda Krecin nəğməsiylə |
| Yolumuz Şamaxı istiqamətində füsunkar duman |
| Mühərrikin səsi, diksinirdi dincələn botanika |
| Bir az var dinamika, yarpaqlar əsir, buludlar bezir |
| Yol uzanır, uzandıqca beyin bezir |
| Hiss edirik saniyələr ömrümüzdən gedir |
| Ağacları, döngələri saya-saya |
| Bu yolumuzun tək səbəbkarı olan şəxs |
| Onun üzünə həyatı bir qədər kobud və bir az tərs |
| Son dərəcə inamsızdır o, artıq Allaha da qarşı |
| Həyatından narazı, bu yaşda həyata qarşı |
| Ömrünü həsr etmiş xalça toxumağa |
| Vaxt ayırmamış yazmağa, oxumağa |
| Kəndin ən ucqar ucunda mövcud xalça fabriki |
| Onunla eyni qocaldı, köhnəlib söküldü |
| Amma vaxt vardı ki, o barmaqlar iynələrlə |
| Möcüzələri həyatı keçirib fəxr edirdi əsərlərlə |
| Zibilə qalsın burokratiya! |
| Sökülsün, əmri verən o əllər də! |
| Bu işə sərf edilmiş o illərdə |
| Boşa mı getdi görən tək bir işdi əlindən gələn? |
| Hər insanın öz marağı yaranır həyata gələndən |
| Onun marağı incəsənət, gözəllik yaratmaqdır |
| Bizim işimiz sadəcə dinləməkdir |
| «40 il əvvəl mən də cavan idim |
| Mənim də öz arzularım var idi |
| Çoxu indi heç yadıma da gəlmir |
| Bir neçə rəfiqəmlə həyatdan danışardıq |
| Bəziləri yoxdur indi, bəzilərisə köçüb artıq |
| Heç vaxt düşünmürdüm ki, gedim mən də şəhərdə yaşayım |
| Bilirsən, kənd yeri elə bil ki, ayrı dünyadır |
| Hamını tanıyırsan, xeyir-şər bölüşürsən |
| Axşamlarsa bir həyətdə yığışıb gülüşürsən |
| Qızımı ərə vermişəm artıq, indi o Bakıda yaşayır |
| Hər dəfə deyir, amma nəsə yadımda qalmır haradır |
| Sağ olsun bayramlarda gəlir, mənim qayğıma qalır |
| Həmin o xoşbəxt saniyələri zaman əlimdən alır |
| Çox böyük sürətlə gedir o qatarlar |
| Hansı ki, adi gülüşü bahasına satarlar |
| Nə edim mən ki, adi insan kimi doğulmuşam |
| Mən də bu maddiyyat bataqlığında boğulmuşam |
| Yerinə tikilər yəqin otel, ya da elə bir şey |
| Nəyimə lazımdır yaddaş unudulacaqsa hər şey? |
| İnanırsan?! |
| 60 il! |
| Bəlkə ondan da çox… |
| Mən burda sevinc qarşılığında həyat verdim |
| Ömrümdən kəsib illəri, çoxuna dayaq verdim |
| Cavanlıq günlərimi bu xarabaya mən qurban verdim |
| Hər dəfə cavab verdim qoca gözlərimin sualına |
| Öz ölüm məktubumu pıçıldadım qulağıma " |
| Bəlkə daha sadədir hər şey |
| Sadəcə həyatda kiminsə bəxti gətirir, kiminsə yox |
| Axı ola bilməz ki, hamıda hər şey yaxşı olsun |
| Kimsə xoşbəxtsə, gərək kimsə bədbəxt olsun |
| Adi bir insan idi, amma böyük ürəyi vardı |
| Bayırda yay havası, dağlarınsa başı qarlı |
| Həmin o qadına doğma torpağında yer verildi |
| Sökülən fabrikinsə yerinə məktəb tikildi |
| (переклад) |
| Каже – це знову виправить життя |
| Ця радість знову зникла з поля зору |
| Його останні дні |
| Щасливі пташки знову приєднуються до потяга |
| Та згасаюча пристрасть знову проростає |
| Він знову буде спокійно спати вночі |
| Він необхідна людина в цьому житті, щоб знати |
| Одного разу він знову засміється |
| Баку, по трасі від вас |
| ВЕДУЧИЙ в машині, з піснею Креча у вухах |
| Наш шлях у напрямку Шамахи — чарівний туман |
| Звук двигуна, ботанік відпочиває |
| Невелика динаміка, листя захоплено, хмари втомилися |
| Дорога тягнеться, мозок втомлюється, як тягнеться |
| Ми відчуваємо, що з нашого життя минають секунди |
| Порахуйте дерева, вигини |
| Людина, яка є єдиною причиною нашого шляху |
| Життя на його обличчі трохи грубе і трохи перевернуте |
| Він надзвичайно невірний Богові |
| Незадоволений життям, проти життя в цьому віці |
| Виткати килим, присвячений його життю |
| Немає часу писати, читати |
| У дальньому кінці села є килимова фабрика |
| Постаріло разом із ним, зношувалось і знесло |
| Але був час, коли ті пальці з голками |
| Він жив дивовижним життям і пишався своїми творами |
| Нехай бюрократія залишається на смітнику! |
| Нехай будуть прибрані ті руки, які віддають наказ! |
| Ці роки були витрачені на цю роботу |
| Чи це було єдине, що ви бачили, що було марним? |
| У кожного свої інтереси, коли вони оживають |
| Його цікавить створення мистецтва та краси |
| Наше завдання — просто слухати |
| «Я був молодий 40 років тому |
| У мене теж були власні мрії |
| Більшість із них зараз навіть не згадують |
| Ми з кількома моїми друзями говорили про життя |
| Деякі вже пішли, деякі вже переїхали |
| Я ніколи не думав, що поїду жити в місто |
| Знаєте, сільська місцевість – це як інший світ |
| Ти всіх знаєш, поділяєш хороше і погане |
| Вечорами збираєшся у дворі і смієшся |
| Я вже одружився зі своєю донькою, і тепер вона живе в Баку |
| Він каже це щоразу, але я не пам’ятаю, де це |
| Дякую, що прийшли на свята, мене це хвилює |
| Ці щасливі секунди в мене відібрані |
| Ці потяги їдуть дуже швидко |
| Яку продають за ціною звичайної посмішки |
| Що мені робити, я народився звичайною людиною |
| Я теж потонув у цьому болоті матеріалізму |
| Ймовірно, замість нього побудують готель чи щось подібне |
| Що мені потрібно, якщо в пам'яті все забуто? |
| Ти віриш ?! |
| 60 років! |
| Можливо навіть більше… |
| Я віддав тут своє життя в обмін на радість |
| Я пожертвував своїм життям протягом багатьох років і підтримав багатьох |
| Я приніс свою молодість у жертву цій руїні |
| Кожного разу я відповідав на запитання своїх старих очей |
| Я прошепотів на вухо свого передсмертного листа " |
| Можливо, все простіше |
| Комусь це просто приносить удачу в житті, а не комусь іншому |
| Адже не всі можуть бути хорошими |
| Якщо хтось щасливий, хтось повинен бути нещасним |
| Він був звичайною людиною, але мав велике серце |
| Надворі літо, а гори засніжені |
| Цій жінці відвели місце на батьківщині |
| Замість знесеного заводу збудували школу |