| Не сказати, що їм не пощастило народитися
|
| У світ, який заохочує нас зростати
|
| Але іноді вічний рух рухається так повільно
|
| Голод до зміни обстановки
|
| Ви їдете на північ у пошуках снігу
|
| Чи були ви готові до певних тіней
|
| Щоб слідувати за вами скрізь, куди б ви не пішли
|
| Ваше тіло весь цей час розкладалося
|
| І тепер це нарешті почне показуватися
|
| І ти замислюєшся
|
| Про той шлях, який ти обрала
|
| Тепер вогонь у твоїх очах
|
| Згорів, як вугілля
|
| До теплого постійного сяйва
|
| Ну, дим розвівся
|
| Ви відновили використання свого носа
|
| Тож потратьте секунду
|
| Щоб зупинитися й відчути запах троянд
|
| Так само, як ви ніколи не думали, що у вас є час
|
| Але завжди думав, що треба
|
| Принаймні наразі можна брати життя в менших дозах
|
| До міста прийшло щось нове
|
| Здається, він робить тобі добре
|
| І я приїхав у нове місто
|
| Так, напевно, це дещо те саме
|
| Приємно усвідомлювати
|
| Але все ще не зосереджений на причині цього болю
|
| І іноді, коли настрій хороший, це відчувається
|
| Як кожен дюйм і нічого не змінилося
|
| Але в чомусь не на одну секунду
|
| Залишився таким же
|
| Тож не забувайте обідати
|
| Не забувайте почуватися краще
|
| Згадайте своїх друзів
|
| Вони подумають, що ви їх забули
|
| Якщо ви пишете лише секретні листи
|
| Пам’ятайте, що не потрібно зосереджуватись на
|
| Ті почуття, яких тобі не вистачає
|
| Ви просто можете отримати серцевий напад |