| Я слышу Призрачных Коней, они летят как гром —
| Я чую Примарних Коней, вони летять як грім.
|
| Разметанные гривы и молнии очей;
| Розмічені гриви та блискавки очей;
|
| Над ними Север распростер ползучий мрак ночей,
| Над ними Північ розпростер повзучий морок ночей,
|
| Восток занялся бледным, негреющим костром,
| Схід зайнявся блідим, негріючим багаттям,
|
| А Запад плачет в росах, последний пряча свет,
| А Захід плаче в росах, останній ховаючи світло,
|
| А Юг разлил пыланье пунцово-красных роз…
| А Південь розлив палання червоно-червоних троянд.
|
| О тщетность Сна, Желанья и всех Надежд и Грез! | Про марність Сну, Бажання і всіх Надій і Мрій! |
| -
| -
|
| В густую глину впахан Коней зловещих след.
| У густу глину вораний Коней зловісних слід.
|
| Я слышу Призрачных Коней…
| Я чую Примарних Коней…
|
| Любимая, закрой глаза, пусть сердце твое застучит
| Кохана, заплющи очі, нехай серце твоє застукає
|
| Над моим, а волосы — волной мне упадут на грудь,
| Над моїм, а волоса — хвилею мені впадуть на груди,
|
| Чтоб хоть на миг в них отдохнуть, их тишины вдохнуть —
| Щоб хоч на миг у ніх відпочити, їх тиші вдихнути —
|
| Вдали от тех косматых грив и грохота копыт. | Вдалині від тіх кудлатих грив і гуркоту копит. |