Переклад тексту пісні Крот - Мэйти

Крот (оригінал)

Вышел на тропу искать мосты я
Юное нутро мое, как мир, банально,
А вокруг кресты, кресты и земля…
Лето на постели, как салфетки в спальне
Плиты так ровно вписались в белые ряды
Я будто знаю все лица людей, которые легли здесь
Только черные птицы бреют небо на лоскуты
Мы не успели родиться в людей, мы только кроты
Все, что мне нужно было, погибло давно
Я продолжаю этот путь, как будто это кино
В котором нету финала, в котором нету любви,
Но я ползу к его титрам внутри холодной земли
Все, что мне нужно было, погибло давно
Я продолжаю этот путь, как будто я только крот
И всё, что вырыли лапки, так непохоже на сон
Лежит ребенок на лавке в тени бескожих лесов
Бьет лопатой землю сухую седой старик
Вьются в гнездах звонкие удары эхо…
Бьются в блюдца губы, нет ни слез, ни смеха
Хриплый флюгер отпугнет ворон
Долой с ворот, и пусть взойдут эти цветы на радость близким
Пусть немое солнце щедро разольет в пустые миски
Белый свет, как рукава пижамы в детской
Где в дверях стоит отец мой, и в руках его младенцем я купаюсь в снах, но…
Вышел на тропу искать мосты я
Юное нутро мое, как мир, банально,
А вокруг кресты, кресты, и земля…
Лето на постели, как салфетки в спальне
Старцы пятнали своими книгами ручьи
Я видел все переплеты их полок, видел ключи от них
Там пустые страницы, и тут кричи не кричи —
Они никогда не узнают крота в глубокой ночи
Все, что мне нужно было, погибло давно
Я продолжаю этот путь, как будто это кино
В котором нету финала, в котором нету любви,
Но я ползу к его титрам внутри холодной земли
Все, что мне нужно было, погибло давно
Я продолжаю этот путь, как будто я только крот
И всё, что вырыли лапки, так непохоже на сон
Лежит ребенок на лавке в тени бескожих лесов

Крот (переклад)

Вийшов на стежку шукати мости я
Юне нутро моє, як світ, банально,
А навколо хрести, хрести і земля…
Літо на постелі, як серветки в спальні
Плити так рівно вписалися в білі ряди
Я ніби знаю всі обличчя людей, які лягли тут
Тільки чорні птахи голять небо на клапті
Ми не встигли народитися в людей, ми тільки кроти
Все, що мені потрібно було, загинуло давно
Я продовжую цей шлях, ніби це кіно
У якому немає фіналу, в якому немає любові,
Але я повзу до його титрів усередині холодної землі
Все, що мені потрібно було, загинуло давно
Я продовжую цей шлях, ніби я тільки кріт
І все, що викопали лапки, так несхоже на сон
Лежить дитина на лавці в тіні безшкірих лісів
Б'є лопатою землю суху сивий старий
В'ються в гніздах дзвінкі удари луна.
Б'ються в блюдця губи, немає ні сліз, ні сміху
Хриплий флюгер відлякає ворон
Геть з воріт, і нехай підуть ці квіти на радість близьким
Нехай німе сонце щедро розіллє в порожні миски
Біле світло, як рукави піжами в дитячій
Де в дверях стоїть батько мій, і в руках його немовлям я купаюся в снах, але ...
Вийшов на стежку шукати мости я
Юне нутро моє, як світ, банально,
А навколо хрести, хрести, і земля…
Літо на постелі, як серветки в спальні
Старці плямали своїми книгами струмки
Я бачив усі плетіння їх полок, бачив ключі від ніх
Там порожні сторінки, і тут кричи не кричі —
Вони ніколи не впізнають крота в глибокій ночі
Все, що мені потрібно було, загинуло давно
Я продовжую цей шлях, ніби це кіно
У якому немає фіналу, в якому немає любові,
Але я повзу до його титрів усередині холодної землі
Все, що мені потрібно було, загинуло давно
Я продовжую цей шлях, ніби я тільки кріт
І все, що викопали лапки, так несхоже на сон
Лежить дитина на лавці в тіні безшкірих лісів