Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Крот , виконавця - Мэйти. Дата випуску: 08.11.2018
Мова пісні: Російська мова
Крот(оригінал) |
| Вышел на тропу искать мосты я |
| Юное нутро мое, как мир, банально, |
| А вокруг кресты, кресты и земля… |
| Лето на постели, как салфетки в спальне |
| Плиты так ровно вписались в белые ряды |
| Я будто знаю все лица людей, которые легли здесь |
| Только черные птицы бреют небо на лоскуты |
| Мы не успели родиться в людей, мы только кроты |
| Все, что мне нужно было, погибло давно |
| Я продолжаю этот путь, как будто это кино |
| В котором нету финала, в котором нету любви, |
| Но я ползу к его титрам внутри холодной земли |
| Все, что мне нужно было, погибло давно |
| Я продолжаю этот путь, как будто я только крот |
| И всё, что вырыли лапки, так непохоже на сон |
| Лежит ребенок на лавке в тени бескожих лесов |
| Бьет лопатой землю сухую седой старик |
| Вьются в гнездах звонкие удары эхо… |
| Бьются в блюдца губы, нет ни слез, ни смеха |
| Хриплый флюгер отпугнет ворон |
| Долой с ворот, и пусть взойдут эти цветы на радость близким |
| Пусть немое солнце щедро разольет в пустые миски |
| Белый свет, как рукава пижамы в детской |
| Где в дверях стоит отец мой, и в руках его младенцем я купаюсь в снах, но… |
| Вышел на тропу искать мосты я |
| Юное нутро мое, как мир, банально, |
| А вокруг кресты, кресты, и земля… |
| Лето на постели, как салфетки в спальне |
| Старцы пятнали своими книгами ручьи |
| Я видел все переплеты их полок, видел ключи от них |
| Там пустые страницы, и тут кричи не кричи — |
| Они никогда не узнают крота в глубокой ночи |
| Все, что мне нужно было, погибло давно |
| Я продолжаю этот путь, как будто это кино |
| В котором нету финала, в котором нету любви, |
| Но я ползу к его титрам внутри холодной земли |
| Все, что мне нужно было, погибло давно |
| Я продолжаю этот путь, как будто я только крот |
| И всё, что вырыли лапки, так непохоже на сон |
| Лежит ребенок на лавке в тени бескожих лесов |
| (переклад) |
| Вийшов на стежку шукати мости я |
| Юне нутро моє, як світ, банально, |
| А навколо хрести, хрести і земля… |
| Літо на постелі, як серветки в спальні |
| Плити так рівно вписалися в білі ряди |
| Я ніби знаю всі обличчя людей, які лягли тут |
| Тільки чорні птахи голять небо на клапті |
| Ми не встигли народитися в людей, ми тільки кроти |
| Все, що мені потрібно було, загинуло давно |
| Я продовжую цей шлях, ніби це кіно |
| У якому немає фіналу, в якому немає любові, |
| Але я повзу до його титрів усередині холодної землі |
| Все, що мені потрібно було, загинуло давно |
| Я продовжую цей шлях, ніби я тільки кріт |
| І все, що викопали лапки, так несхоже на сон |
| Лежить дитина на лавці в тіні безшкірих лісів |
| Б'є лопатою землю суху сивий старий |
| В'ються в гніздах дзвінкі удари луна. |
| Б'ються в блюдця губи, немає ні сліз, ні сміху |
| Хриплий флюгер відлякає ворон |
| Геть з воріт, і нехай підуть ці квіти на радість близьким |
| Нехай німе сонце щедро розіллє в порожні миски |
| Біле світло, як рукави піжами в дитячій |
| Де в дверях стоїть батько мій, і в руках його немовлям я купаюся в снах, але ... |
| Вийшов на стежку шукати мости я |
| Юне нутро моє, як світ, банально, |
| А навколо хрести, хрести, і земля… |
| Літо на постелі, як серветки в спальні |
| Старці плямали своїми книгами струмки |
| Я бачив усі плетіння їх полок, бачив ключі від ніх |
| Там порожні сторінки, і тут кричи не кричі — |
| Вони ніколи не впізнають крота в глибокій ночі |
| Все, що мені потрібно було, загинуло давно |
| Я продовжую цей шлях, ніби це кіно |
| У якому немає фіналу, в якому немає любові, |
| Але я повзу до його титрів усередині холодної землі |
| Все, що мені потрібно було, загинуло давно |
| Я продовжую цей шлях, ніби я тільки кріт |
| І все, що викопали лапки, так несхоже на сон |
| Лежить дитина на лавці в тіні безшкірих лісів |