Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Болезнь , виконавця - Мэйти. Дата випуску: 23.08.2016
Мова пісні: Російська мова
Болезнь(оригінал) |
| Прощая дворам закулисье и фамильярные крики |
| Я снова подшил оборотную сторону порванной книги |
| И контуры серых стволов, темные пики апреля |
| Нещадно пугают детей, но я по-прежнему верю |
| Как дереву старой трубки огня подала бы спичка |
| И с кольцами дыма помятый старик бы уснул в электричке |
| Неси меня ветер долой, где я усну молодой |
| Где телу родные перины накроют меня с головой |
| Край, где мы друг друга теряем опять |
| Вниз не смотри, там грязь |
| Болею |
| Болею |
| Болею |
| Бесконечно люблю |
| Городу полвека, но в нем нет моего человека |
| Городу полвека, но в нем нет моего человека |
| Городу полвека, но в нем нет моего человека |
| Городу полвека, но в нем нет моего человека |
| И если бы только дурные соседи не прибыли с вестью |
| Как все недалекие люди в деревне спасаются местью, — |
| Горело бы сено полей на закате до окон поместья, |
| А утром горел бы и дом, горел бы мой дом, |
| Но белому хлебу вина краска и сахара в мякоть |
| Я в зелени мая опять нарисую осеннюю слякоть |
| Ступенями храма до самого неба смеяться и плакать |
| На этом отныне мой долг, отныне мой долг |
| Край, где мы друг друга теряем опять |
| Вниз не смотри, там грязь |
| Болею |
| Болею |
| Болею |
| Бесконечно люблю |
| Болею |
| Бесконечно люблю |
| (переклад) |
| Прощаючи дворам залаштунки та фамільярні крики |
| Я знову підшив оборотний бік порваної книги |
| І контури сірих стволів, темні піки квітня |
| Нещадно лякають дітей, але я як і раніше вірю |
| Як дереву старої трубки вогню подала би сірник |
| І з кільцями диму пом'ятий старий би заснув в електричці |
| Неси мене вітер геть, де я засну молодий |
| Де тілу рідні перини накриють мене з головою |
| Край, де ми один одного втрачаємо знову |
| Вниз не дивися, там бруд |
| Хворію |
| Хворію |
| Хворію |
| Безкінечно люблю |
| Місту півстоліття, але в ньому немає моєї людини |
| Місту півстоліття, але в ньому немає моєї людини |
| Місту півстоліття, але в ньому немає моєї людини |
| Місту півстоліття, але в ньому немає моєї людини |
| І якщо би тільки погані сусіди не прибули з весттю |
| Як усі недалекі люди в селі рятуються помстою, — |
| Горіло би сіно полів на заході до вікон маєтку, |
| А вранці горів би і будинок, горів мій будинок, |
| Але білому хлібу вина фарба і цукру в м'якоть |
| Я в зелені травня знову намалюю осінню сльоту |
| Ступенями храму до самого неба сміятися і плакати |
| На цьому відтепер мій обов'язок, відтепер мій обов'язок |
| Край, де ми один одного втрачаємо знову |
| Вниз не дивися, там бруд |
| Хворію |
| Хворію |
| Хворію |
| Безкінечно люблю |
| Хворію |
| Безкінечно люблю |