Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Болезнь, виконавця - Мэйти.
Дата випуску: 23.08.2016
Мова пісні: Російська мова
Болезнь(оригінал) |
Прощая дворам закулисье и фамильярные крики |
Я снова подшил оборотную сторону порванной книги |
И контуры серых стволов, темные пики апреля |
Нещадно пугают детей, но я по-прежнему верю |
Как дереву старой трубки огня подала бы спичка |
И с кольцами дыма помятый старик бы уснул в электричке |
Неси меня ветер долой, где я усну молодой |
Где телу родные перины накроют меня с головой |
Край, где мы друг друга теряем опять |
Вниз не смотри, там грязь |
Болею |
Болею |
Болею |
Бесконечно люблю |
Городу полвека, но в нем нет моего человека |
Городу полвека, но в нем нет моего человека |
Городу полвека, но в нем нет моего человека |
Городу полвека, но в нем нет моего человека |
И если бы только дурные соседи не прибыли с вестью |
Как все недалекие люди в деревне спасаются местью, — |
Горело бы сено полей на закате до окон поместья, |
А утром горел бы и дом, горел бы мой дом, |
Но белому хлебу вина краска и сахара в мякоть |
Я в зелени мая опять нарисую осеннюю слякоть |
Ступенями храма до самого неба смеяться и плакать |
На этом отныне мой долг, отныне мой долг |
Край, где мы друг друга теряем опять |
Вниз не смотри, там грязь |
Болею |
Болею |
Болею |
Бесконечно люблю |
Болею |
Бесконечно люблю |
(переклад) |
Прощаючи дворам залаштунки та фамільярні крики |
Я знову підшив оборотний бік порваної книги |
І контури сірих стволів, темні піки квітня |
Нещадно лякають дітей, але я як і раніше вірю |
Як дереву старої трубки вогню подала би сірник |
І з кільцями диму пом'ятий старий би заснув в електричці |
Неси мене вітер геть, де я засну молодий |
Де тілу рідні перини накриють мене з головою |
Край, де ми один одного втрачаємо знову |
Вниз не дивися, там бруд |
Хворію |
Хворію |
Хворію |
Безкінечно люблю |
Місту півстоліття, але в ньому немає моєї людини |
Місту півстоліття, але в ньому немає моєї людини |
Місту півстоліття, але в ньому немає моєї людини |
Місту півстоліття, але в ньому немає моєї людини |
І якщо би тільки погані сусіди не прибули з весттю |
Як усі недалекі люди в селі рятуються помстою, — |
Горіло би сіно полів на заході до вікон маєтку, |
А вранці горів би і будинок, горів мій будинок, |
Але білому хлібу вина фарба і цукру в м'якоть |
Я в зелені травня знову намалюю осінню сльоту |
Ступенями храму до самого неба сміятися і плакати |
На цьому відтепер мій обов'язок, відтепер мій обов'язок |
Край, де ми один одного втрачаємо знову |
Вниз не дивися, там бруд |
Хворію |
Хворію |
Хворію |
Безкінечно люблю |
Хворію |
Безкінечно люблю |