Переклад тексту пісні Haus aus Schrott - Maxim

Haus aus Schrott (оригінал)

Ch baue mir ein Haus aus Schrott in einem Feld aus weißer Asche,
Mein Paradies aus Schutt,
Pflanze Blumen in meinem Garten, Brennnesseln und Disteln,
Und niemand macht mir das kaputt.
Und wenn die Sonne untergeht am versmogten Horizont,
Steig ich auf mein Wellblechdach
Und lasse die Blicke schweifen übers vergiftete Meer
Und die vor sich hin rostenden Wracks.
Ich puste Seifenblasen in die verschmutze Luft
Und schau den Träumen beim platzen zu.
Und wie es war, bevor du gingst, hab ich längst vergessen.
Alles ist wunderschön und gut!
Ich hab meine kleine Welt mit hübschem, bunten Plastikmüll geschmückt,
Ich trage meine Lieblingslumpen und weine Tränen des Glücks.
Und das Glas ist so voll und das Gras ist so grün, wie es ist,
Aber deine Augen sehen, was sie wollen, du tickst, so wie du tickst.
Und auch mein Herz fühlt, was es eben fühlt ind nicht das, was es soll,
Und das Haus aus Schrott ist eigentlich eine Ruine aus Gold.
Und ich sitze zwischen übertreuten Gemälden und totdesigneten Möbeln,
Bin gelangweilt und verwöhnt,
Es wächst Unkraut in meinem Garten, Orchideen und Rosen,
Und niemand redet mir das schön.
Sie bringen riesig große Teller mit winzigen Portionen,
Aber alle schmeckt nach nichts
Und ich spiegel' mich im Silber und ich seh' furchtbar aus,
Keine Falte im Gesicht.
Und ich krieg kein Auge zu in meinem Himmelbett des Grauens und ihr Parfum,
Wie es mir stinkt.
Ach dreh die Zeit noch mal zurück, denn ich werd' nie vergessen,
Wie es war, bevor du gingst.
Und ich starre auf meinen Pool und schau den Träumen
Beim In-Erfüllung-Gehen zu
Und ich lache aus Verzweiflung, denn eine Taube scheißt mir auf den Schuh.
Und das Glas ist so voll und das Gras ist so grün, wie es ist,
Aber deine Augen sehen, was sie wollen, du tickst, so wie du tickst.
Und auch mein Herz fühlt, was es eben fühlt und nicht das, was es soll,
Und das Haus aus Schrott ist eigentlich eine Ruine aus Gold.

Haus aus Schrott (переклад)

Ч збудує мені будинок з металобрухту в полі білого попелу
мій руїнний рай
Сади квіти в моєму саду, кропиву й будяк,
І ніхто за мене це не порушує.
І коли сонце заходить за туманний обрій
Я залізаю на свій дах із профнастилу
І нехай ваші очі блукають над отруєним морем
І іржаві уламки.
Я пускаю бульбашки в забруднене повітря
І дивитися, як розриваються мрії.
А як було до твого відходу, я давно забув.
Все красиво і добре!
Я прикрасила свій маленький світ досить барвистим пластиковим сміттям
Ношу улюблені ганчірки і плачу сльозами щастя.
І стакан такий повний, і трава така зелена
Але твої очі бачать, що хочуть, ти цокаєш так, як цокаєш.
І моє серце також відчуває те, що воно відчуває, а не те, що повинно
А брухт — це насправді руїна із золота.
І я сиджу між занедбаними картинами та мертвими дизайнерськими меблями
Мені нудно і розпещено
У моєму саду ростуть бур'яни, орхідеї та троянди,
І ніхто мене до цього не вмовляє.
Вони приносять величезні великі тарілки з крихітними порціями,
Але всі смакують нічого
І я відбиваюся в сріблі і виглядаю жахливо
На обличчі немає зморшок.
І я не можу заплющити очі на своєму ліжку жаху з балдахіном та її парфумів,
Як смердить.
О, поверни час назад, бо я ніколи не забуду
Як це було перед тим, як ти пішов.
А я дивлюся на свій басейн і дивлюся на сни
Коли йдеш до виконання
А я сміюся від розпачу, бо голуб срає мені на черевик.
І стакан такий повний, і трава така зелена
Але твої очі бачать, що хочуть, ти цокаєш так, як цокаєш.
І моє серце теж відчуває те, що воно відчуває, а не те, що повинно
А брухт — це насправді руїна із золота.