Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Opa, виконавця - Marco Borsato. Пісня з альбому #1, у жанрі Поп
Дата випуску: 24.11.2011
Лейбл звукозапису: Universal Music
Мова пісні: Нідерландська
Opa(оригінал) |
Vroeger zat ik uren op de stoel bij opa |
Hij vertelde me dan altijd een verhaal |
Of we gingen samen naar de golven kijken |
En de mensen kenden opa allemaal |
Ja ik weet nog hoe we konden blijven lachen |
Om een hondje dat daar speelde op het strand |
En dat zomaar naar de golven ging staan blaffen |
Of daar vechten met een weggewaaide krant |
En zo liepen we vaak zonder wat te zeggen |
Lange einden heel gezellig hand in hand |
En dan keek ik om en zag mijn kleine voeten |
Naast mijn opa’s grote stappen in het zand |
Maar nu loop ik in m’n eentje want mijn opa loopt niet meer |
En ik breng m’n kleine tranen naar die hele grote zee |
Ik zie nog mijn opa liggen als een stille witte pop |
Opa sloot voorgoed zijn ogen en hij slaat ze nooit meer op |
Maar nu loop ik in m’n eentje want mijn opa loopt niet meer |
En ik breng m’n kleine tranen naar die hele grote zee |
Ik zie nog mijn opa liggen als een stille witte pop |
Opa sloot voorgoed zijn ogen en hij slaat |
Ze nooit meer op |
Duizend golven spoelden over opa’s stappen |
Het zijn alleen m’n eigen voeten die daar staan |
Maar ik ken nog zijn verhalen en zijn grappen |
En ik weet nog wat ik met hem heb gedaan |
En zo is opa toch een beetje blijven leven |
Want herinneringen raak je nooit meer kwijt |
En hij heeft me zoveel goede raad gegeven |
Dus hij blijft gewoon m’n opa voor altijd |
En zo liepen we vaak zonder veel te zeggen |
Lange einden heel gezellig hand in hand |
En dan keek ik om en zag mijn kleine voeten |
Naast mijn opa’s grote stappen in het zand |
Maar nu loop ik in m’n eentje want mijn opa loopt niet meer |
En ik breng m’n kleine tranen naar die hele grote zee |
Ik zie nog mijn opa liggen als een stille witte pop |
Opa sloot voorgoed zijn ogen en hij slaat ze nooit meer op |
Maar nu loop ik in m’n eentje want mijn opa loopt niet meer |
En ik breng m’n kleine tranen naar die hele grote zee |
Ik zie nog mijn opa liggen als een stille witte pop |
Opa sloot voorgoed zijn ogen en hij slaat |
Ze nooit meer op |
(переклад) |
Раніше я годинами сидів на дідусеві |
Він завжди розповідав мені історію |
Або ми поїхали разом спостерігати на хвилі |
І всі люди знали дідуся |
Так, я пам’ятаю, як ми могли продовжувати посміхатися |
Собаці, яка гралася на пляжі |
І що тільки почало гавкати на хвилі |
Або боротися там із продутою газетою |
І тому ми часто ходили, нічого не кажучи |
Довгі кінці дуже зручно тримати в руках |
А потім я озирнувся і побачив свої маленькі ніжки |
Поруч великі сходи діда в піску |
Але тепер я ходжу сам, бо дідусь більше не ходить |
І я приношу свої маленькі сльози до цього дуже великого моря |
Я досі бачу, як дідусь лежить, мов мовчазна біла лялька |
Дідусь назавжди заплющив очі, і ніколи не рятує їх |
Але тепер я ходжу сам, бо дідусь більше не ходить |
І я приношу свої маленькі сльози до цього дуже великого моря |
Я досі бачу, як дідусь лежить, мов мовчазна біла лялька |
Дідусь назавжди заплющив очі і б’є |
Вона ніколи більше |
Тисяча хвиль намивала дідусеві сходи |
Там стоять лише мої власні ноги |
Але я досі пам’ятаю його історії та його жарти |
І я пам’ятаю, що я з ним зробив |
Так і дідусь пожив трохи |
Бо ти ніколи не втратиш спогади |
І він дав мені стільки хороших порад |
Тому він назавжди залишиться моїм дідом |
І тому ми часто гуляли, не кажучи багато |
Довгі кінці дуже зручно тримати в руках |
А потім я озирнувся і побачив свої маленькі ніжки |
Поруч великі сходи діда в піску |
Але тепер я ходжу сам, бо дідусь більше не ходить |
І я приношу свої маленькі сльози до цього дуже великого моря |
Я досі бачу, як дідусь лежить, мов мовчазна біла лялька |
Дідусь назавжди заплющив очі, і ніколи не рятує їх |
Але тепер я ходжу сам, бо дідусь більше не ходить |
І я приношу свої маленькі сльози до цього дуже великого моря |
Я досі бачу, як дідусь лежить, мов мовчазна біла лялька |
Дідусь назавжди заплющив очі і б’є |
Вона ніколи більше |