Переклад тексту пісні Les petits carrés blancs - Mano Solo

Les petits carrés blancs (оригінал)

Les samedis soirs dans ma mémoire de banlieusard
L’appelle de la forêt la jungle est belle et elle nous plait
On va lui pincé les fesse de belle ville a barbes
Transpirer les gouttes d’or jusqu’aux abbesses
Les samedis soirs dans ma mémoire sur l’autoroute y avait pas de radars
La voiture on l’avait volée on la rendrait au matin
Juste parce que c'était celle de notre voisin
J’suis pas né a paris j’y ai même pas grandit
Exilé de grande banlieue le bout de ligne des cheveux
Que la capitale «est tant «quand elle se couche
Pour que tous ces enfants d’aucune souche
Viennent l’embrasser sur la bouche
Alors si Paris s’en va c’est avec a chaque fois un pti bout d’moi
Les petits carrés blancs viennent se poser lourdement
Les petits carrés blancs avec des gens dedans
Des rafales de fenêtres pour murer se qui a pu être
Je n’ai plus 20 ans et la vie en a mille
Elle ne tiendra plus longtemps sous ce bombardement
Les petits carrés blancs jettent le présent dans le souvenir
Ils ne sont que les fausses dents d’une vie qui fait semblant de sourire
Mais tout est comme ça a chacun de nos pas Paris si t’es mort
Et ce qui renait n’existe pas pour nous
Enfant de n’importe ou de toute la France ou de Tombouctou
Ce dimanche matin dans ma mémoire C’est le soleil qui se lève sur mon histoire
Les petits carrés blancs X4
Les petits carrés blancs avec des gens dedans

(переклад)

Суботні вечори в моїй пам’яті про поїздки
Поклик лісу джунглі прекрасний і нам подобається
Ми будемо щипати його сідниці красивого міста з бородами
Потійте краплі золота ігуменям
Суботніми ночами на моїй пам'яті на автостраді не було камер контролю швидкості
Вкрадену машину ми віддавали вранці
Просто тому, що це було у нашого сусіда
Я не народився в Парижі, я навіть не виріс там
Вигнаний із зовнішнього передмістя кінець волосини
Що капіталу «так багато», коли заходить
Так що всі ці діти ніякого запасу
Приходь поцілувати його в уста
Тож якщо Паріс піде, то це завжди з маленькою частинкою мене
Маленькі білі квадрати сильно зупиняються
Маленькі білі квадрати з людьми
Пориви вікон, щоб замурувати те, що могло бути
Мені вже не 20, а життя тисяча
Вона не протримається довго під цим бомбардуванням
Маленькі білі квадратики кидають у пам’ять сьогодення
Вони просто вставні зуби життя, яке прикидається, що посміхається
Але все так з кожним нашим кроком, Париж, якщо ти мертвий
А того, що відроджується, для нас не існує
Дитина з будь-якої точки Франції чи Тімбукту
Цього недільного ранку в моїй пам’яті сонце сходить на моїй історії
Маленькі білі квадрати X4
Маленькі білі квадрати з людьми