Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Botzaris, виконавця - Mano Solo. Пісня з альбому Les Animals, у жанрі Поп
Дата випуску: 20.09.2004
Лейбл звукозапису: East West France
Мова пісні: Французька
Botzaris(оригінал) |
Rue Botzaris, c’est sous la lune |
Les buttes Chaumont, dans la brume |
Je longe les rendez-vous |
Ils seront là, ils seront tous fous |
Les amoureux d’aujourd’hui |
Savent qu’il reste des bancs dans Paris |
Demain, le soleil d’hiver |
Caressera les bouquets fébriles, de l’espoir |
Plein la gibecière ils iront tranquilles |
Et les pigeons perdront leurs plumes |
Avec elles nous écrirons |
L’histoire des cœurs du bitume |
Qui, dans les squares, nous survivront |
C’est sans fin que l’amour citadin |
S’allonge sur du bois vert |
C’est depuis toujours qu’y habitent l’amour et ses discours |
On pourrait croire qu’assassin |
Le temps nous casse |
On pourrait croire que le destin fatalement se trace |
Quitte un jour où abandonner son tour |
À deux paires d’yeux, deux peaux de pêche |
Éclats de rire de la jeunesse |
Mais ce matin, il n’en est rien |
Je t’ai vue de loin |
Ton journal à la main |
À midi et d’aujourd’hui, de demain |
Tu portes fière l’image de ta promesse |
Et sans l’savoir, c’est à moi qu’elle s’adresse |
Oh, tant qu’il y aura des bancs, reste un pays de sentiments (x12) |
(переклад) |
Rue Botzaris, це під місяцем |
Бют-Шомон, в тумані |
Дотримуюсь призначень |
Вони будуть там, вони всі будуть божевільними |
Сьогоднішні закохані |
Знайте, що в Парижі залишилися лавки |
Завтра зимове сонце |
Пестить гарячкові букети надії |
Наповніть ігровий мішок, вони затихнуть |
І голуби втратять пір’я |
З ними ми напишемо |
Історія бітумних сердечників |
Хто, на площах, нас переживе |
Безмежна ця міська любов |
Лежить на зеленому дереві |
Тут завжди була рідна любов і її слова |
Можна було б подумати, що вбивця |
Час ламає нас |
Можна подумати, що доля фатально прослідкована |
Залиште день або відмовтеся від черги |
Дві пари очей, дві персикові шкурки |
Катання юнацького сміху |
Але сьогодні вранці це не так |
Я бачив тебе здалеку |
Твій щоденник в руках |
Опівдні та від сьогодні, завтра |
Ви гордо носите зображення своєї обіцянки |
І, не знаючи цього, це адресовано мені |
О, поки є лавки, залишайтеся країною почуттів (x12) |