| На проспекті Обухівської оборони,
|
| Де завжди тільки праві повороти,
|
| Де Нева не зашита в гранітну скриньку,
|
| Там я жил, семирічний і справжній.
|
| На проспекті Обухівської оборони
|
| Такі смачні були «флотські» макарони
|
| І дорога від школи бігла до дому
|
| Через гори, яри та буреломи.
|
| Там не було «вчора» і не було «завтра»
|
| Тільки синє небо та зелень трави,
|
| І ніякої тобі релігії, ні держави,
|
| Тільки Сонце тремтить на поверхні мами-Неви.
|
| На проспекті Обухівської оборони
|
| Якось з рогатки я збив ворону,
|
| А потім бинтував їй крило в підвалі,
|
| Тільки серце своє залікував ледь.
|
| На проспекті Обухівської оборони
|
| Наш загін на війні не рахував патрони
|
| Скільки разів я томився в полоні у фриців
|
| І, сміючись, гинув, щоб знову народитися.
|
| На проспекті Обухівської оборони,
|
| де у віки віків я не сторонній,
|
| Де Нева не зашита в гранітну скриньку,
|
| Я завжди семирічний і справжній.
|
| І коли мені доведеться поставити крапку
|
| На хвилину всього я візьму відстрочку,
|
| Закласти на прощання віраж мудрий
|
| Над проспектом Обухівської Оборони. |