Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні L'Abri, виконавця - Lynda Lemay. Пісня з альбому Nos Reves, у жанрі Поп
Дата випуску: 22.10.1990
Лейбл звукозапису: Warner Music Canada
Мова пісні: Французька
L'Abri(оригінал) |
C’est tout les coups de feu et en dessous des flammes |
C’est en dessous de ceux qui ont tenu les armes |
Qu’on s’est cachés |
Car la peur était bleue et le ciel était pâle |
Car le monde était vieux et la guerre mondiale, on s’est cachés |
Car on avait le choix et perdu le moral |
Car on avait le doigt qui donnait le signal, on s’est cachés |
En dessous des enfants qui ont versé des larmes |
En dessous de ce vent qui a éteint le drame, on s’est cachés |
Un trou dans la plnnète en dessous de la tempête |
L’abri, prison des rêves, passions qui crèvent |
Raison qui tourne à la folie |
L’abri, se change en piège, dieu nous protège |
On assassine la vie |
C’est en dessous d’un fleuve qui a coulé rouge |
C’est a lui qu’on s’abreuve et grâce a lui qu’on bouge |
On a gagné |
C’est en dessous du champ de cendres et de poussières |
Qui n’offre de moisson qu’un souvenir d’hier, on a gagné |
C’est en dessous du plus énorme des déserts |
C’esst au fond d’un cratère et loin de la lumière, qu’on a gagné |
Un trou dans la planète en dessous de la défaite |
On est vivants, les survivants |
Qu’est-ce qu’il nous reste en attendant |
Qu’est-ce qu’on attend, pourquoi j’ai froid |
J’ai peur |
C’est en dessous du front en dessous des paupières |
Qu’on a caché profond un peu trop de colère on est tout seul |
Dans un abri du corps on a ligoté l'âme |
Et puis face à la mort, voila qu’on la réclame, on est tout seul |
Comme un trou dans la tête dès qu’on touche à la gachette |
(переклад) |
Це все постріли, а внизу полум’я |
Це нижче тих, хто тримав зброю |
Що ми сховали |
Бо страх був блакитним, а небо бліде |
Тому що світ був старий, а світова війна ми ховалися |
Бо ми мали вибір і втратили дух |
Оскільки у нас був сигнальний палець, ми сховалися |
Внизу діти, що лили сльози |
Під цим вітром, що погасив драму, ми сховалися |
Діра на планеті під штормом |
Притулок, в'язниця мрій, пристрасті, що вмирають |
Причина, яка перетворюється на божевілля |
Притулок, перетворюється на пастку, бережи нас Боже |
Ми вбиваємо життя |
Це під річкою, що текла червона |
Саме за нього ми п’ємо і завдяки йому рухаємося |
Ми виграли |
Це під полем попелу й пилу |
Хто не пропонує врожаю, крім спогадів про вчорашній день, ми перемогли |
Це нижче найбільшої пустелі |
Саме на дні кратера і далеко від світла ми виграли |
Діра на планеті нижче поразки |
Ми живі, що вижили |
Що нам тим часом залишається |
Чого ми чекаємо, чому мені холодно |
Я боюся |
Це нижче чола під століттями |
Те, що ми приховали занадто багато гніву, ми зовсім одні |
У притулку тіла ми зв'язали душу |
А потім перед обличчям смерті, ось ми стверджуємо це, ми зовсім самотні |
Як дірка в голові, як тільки натиснеш на спусковий гачок |