| У кінці бару є табличка про коряги
|
| З «X» на карті, на якій написано: «Ось ви знаходитесь»
|
| З яскравими кольоровими стрілками з милями та градусами
|
| Це вказує на те місце, де колись був дім
|
| Ми приходимо і йдемо , як приплив
|
| І у кожного з нас є свої причини
|
| Ми всі тут, бо куди б ми ще пішли
|
| Коли світ схиляється набік, ми котимось саме там
|
| Там, де той божевільний потяг збіг із колії
|
| Звідки ми всі зістрибнули і ніколи не озиралися
|
| На гуді, на запійці, на вирішуванні
|
| На примху, на крило, на молитву
|
| Так, можливо, ми всі тут, тому що ми не всі
|
| Ні, ми не всі
|
| На кінці наших мотузок або кінці мотузки
|
| Маю кілька ослаблених гвинтів, пару затягнуто
|
| Ми якорі та вітрила, ми татуювання та шрами
|
| Ми всі зайшли занадто далеко
|
| Ми народжені, щоб їх не розуміли
|
| Тож ми прийшли так швидше , як могли
|
| Ми всі тут, бо куди б ми ще пішли
|
| Коли світ схиляється набік, ми котимось саме там
|
| Там, де той божевільний потяг збіг із колії
|
| Звідки ми всі зістрибнули і ніколи не озиралися
|
| На гуді, на запійці, на вирішуванні
|
| На примху, на крило, на молитву
|
| Так, можливо, ми всі тут, тому що ми не всі
|
| Ми не закриємо найближчим часом
|
| Якщо ви хочете прийти, вийте на місяць
|
| Ми завжди можемо зробити трошки більше місця
|
| Бо ми всі тут, куди б ми ще поїхали
|
| Коли світ схиляється набік, ми котимось саме там
|
| Там, де той божевільний потяг збіг із колії
|
| Звідки ми всі зістрибнули і ніколи не озиралися
|
| На гуді, на запійці, на вирішуванні
|
| На примху, на крило, на молитву
|
| Так, можливо, ми всі тут, тому що ми не всі
|
| Ні, ми не всі |