| Твій дух житиме тут вічно,
|
| Море відлунить твою циганську душу.
|
| Ви завжди будете об’єднувати нас, це я знаю.
|
| О, твоя посмішка була такою ж великою, як цей острів,
|
| Ви могли б потонути в своїх блакитних очах.
|
| Ти був другом друга і когось, я радий, що знала.
|
| Я завжди буду бачити, як ти танцюєш, там, на носі
|
| Живіть зараз, щасливі зараз.
|
| І ти будеш жити з нами доти, доки спогади залишаться живими,
|
| І ти залишила нас із багатьма, Крісті
|
| Ти ніколи не помреш... ніколи не помреш...
|
| Ти ніколи не помреш... ніколи не помреш...
|
| Я сподіваюся, що час може стати нашим цілителем, можливо, час може стати другом,
|
| Все одно я сильно вірю в те, що колись ми побачимося з тобою знову,
|
| Де сонце на наших обличчях, а вітер у нашому спині,
|
| Плавання на південь до наших улюблених місць, де вода спокійна й рівна.
|
| «До того часу ми завжди будемо бачити, як ви танцюєте, там, на носі
|
| Живіть зараз, щасливі зараз.
|
| І ти будеш жити з нами доти, доки спогади залишаться живими,
|
| І ти залишила нас із багатьма, Крісті
|
| Ти ніколи не помреш... ніколи не помреш...
|
| Наше коло друзів, нам сумно, що тебе немає,
|
| Ми святкуємо ваше життя історіями та піснями.
|
| Якимось чином ви збережете нас сильними.
|
| І ми завжди будемо бачити, як ви танцюєте, там, на носі
|
| Живіть зараз, щасливі зараз.
|
| І ти будеш жити з нами доти, доки спогади залишаться живими,
|
| І ти залишила нас із багатьма, Крісті
|
| Ти ніколи не помреш... ніколи не помреш...
|
| (Залишила нас так багатьох, Крісті)
|
| Ти ніколи не помреш... ніколи не помреш...
|
| (Залишила нас так багатьох, Крісті…)
|
| Залишила нас так багатьох, Крісті |