Переклад тексту пісні С боевыми глазами - Калинов Мост

С боевыми глазами (оригінал)

С боевыми глазами, с перекошенным ртом
Вырывались из тьмы, не заботясь о том,
Что нарушили мерные струи
Чужого веселья.
Вдохновленные Солнцем, окрыленные Ветром
Раздирали бока, раны сыпали пеплом,
Проклинали угрюмые годы,
Тупого безделья.
Благородным порывом загорались юнцы:
Разбивались замки, раскрывались ларцы, —
Испарялись последние капли
Дурмана-похмелья.
Мы пробудились от долгого сна:
Слух режут звуки тревоги.
Кто охранял наш покой,
Кто нам строил берлоги?
Кто?
По крупицам, по крохам собирали былое,
Справедливым ножом отсекали гнилое,
Вековую завесу срывали
Своими руками.
Узнавали такое, от чего стыла кровь,
Разрывались от боли, покидали свой кров,
На звериный, злорадный оскал
Отвечали плевками.
Утопали в трясинах, разбивались в горах,
Но опять воскресали, — нами движет не страх:
Мы хотим прикоснуться к истокам
Сухими губами.
В диких просторах отелится дым,
Реет вдали наше знамя.
Пусть содрогаются — зреет в сердцах
Злое пламя.

(переклад)

З бойовими очима, з перекошеним ротом
Виривалися з темряви, не піклуючись про те,
Що порушили мірні струмені
Чужих веселощів.
Натхненні Сонцем, окрилені Вітром
Роздирали боки, рани сипали попелом,
Проклинали похмурі роки,
Тупого неробства.
Шляхетним поривом спалахували молодики:
Розбивалися замки, розкривалися скриньки, —
Випаровувалися останні краплі
Дурмана-похмілля.
Ми прокинулися від довгого сну:
Чутка ріже звуки тривоги.
Хто охороняв наш спокій,
Хто нам будував барлоги?
Хто?
За крупицями, за крихтами збирали минуле,
Справедливим ножем відсікали гнилий,
Вікову завісу зривали
Своїми руками.
Впізнавали таке, від чого стигла кров,
Розривалися від болю, покидали свій дах,
На звірячий, зловтішний оскал
Відповідали плювками.
Потопали в трясях, розбивалися в горах,
Але знов воскресали, — нами рухає не страх:
Ми хочемо доторкнутися до джерел.
Сухими губами.
У диких просторах отеліться дим,
Реє вдалині наш прапор.
Нехай здригаються — зріє в серцях
Зле полум'я.