Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Одари, виконавця - Калинов Мост. Пісня з альбому Сезон овец, у жанрі Фолк-рок
Дата випуску: 31.12.2016
Лейбл звукозапису: Navigator Records
Мова пісні: Російська мова
Одари(оригінал) |
Покровительством своим одари меня, |
Я изломанный стебель сухой на жестоком ветру. |
Необузданный округом вину вменял, |
Мерил истово горестный путь к роковому одру. |
Мимолетные дожди уж который год |
Не питают тщедушных корней, каменеет земля. |
Обезличены надежды былых вольгот, |
В сердце бедном сосуд опустел суету окормлять. |
И в своей наготе, |
В суховей без защиты |
Я тобою прочитан, |
Что ещё мне хотеть? |
Жар увечный остыл, |
Повинуюсь смиренно, |
Добровольного плена |
Примеряю бразды. |
Упованием одним разреши служить, |
Дух победный во все времена уготован живым. |
Повивальные порядки, нектар слезы, |
Сохнут крепко в душе наяву узловатые швы. |
Несусветные долги возвратить успеть, |
Где смертям вопреки неземная надежда цвела. |
В затрапезные побудки в капканах бед |
На устах неизменно всегда небесам похвала. |
И цепляясь за луч |
В зной палящий и в стужу |
Я ревниво недужу, |
Камень мой бел-горюч. |
Не оставит, даст сил |
Щедро, краеугольно |
Пламя Вышнего горна |
Постоянной стези. |
(переклад) |
Заступництвом своїм обдаруй мене, |
Я зламаний стебло сухе на жорстокому вітрі. |
Неприборканий округом вину ставив, |
Мірів страшенно сумний шлях до фатального одру. |
Швидкісні дощі вже котрий рік |
Не живлять кволого коріння, кам'яніє земля. |
Знеособлені надії колишніх вольгот, |
У серці бідному посудину спорожнів суєту окормляти. |
І у своїй наготі, |
У суховій без захисту |
Я тобою прочитаний, |
Що ще мені хотіти? |
Жар калічний охолонув, |
Скорюся смиренно, |
Добровільного полону |
Приміряю кермо. |
Сподіванням одним дозволи служити, |
Переможний дух у всі часи уготований живим. |
Повивальні порядки, нектар сльози, |
Сохнуть міцно в душі наяву вузлуваті шви. |
Несусвітні борги повернути встигнути, |
Де смертям усупереч неземна надія цвіла. |
У трапезні лавки в капканах бід |
На вустах завжди небесам похвала. |
І чіпляючись за промінь |
У спеку палючий і в холоднечу |
Я ревниво недужу, |
Камінь мій біл-горючий. |
Не залишить, дасть сил |
Щедро, наріжно |
Полум'я Вишнього горна |
Постійного шляху. |