Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Надоест нам суета, виконавця - Калинов Мост. Пісня з альбому Мелодии голых ветвей, у жанрі Фолк-рок
Дата випуску: 30.06.1997
Лейбл звукозапису: Navigator Records
Мова пісні: Російська мова
Надоест нам суета(оригінал) |
1. Надоест нам суета — |
Мы покинем города, |
И зеленые леса нас поймут. |
Улыбнутся нам поляны |
Родниковыми глазами, |
Птицы легкими крылами унесут |
Пр. |
В край полуночных блужданий, |
Тишины и нежных слов, |
Заколдованных терзаний |
И твоих счастливых слез. |
2. Кто-то там под облаками |
Машет гибкими руками |
И в березовые дали нас зовет. |
Очаруют нас снега, |
И обманет шум дождя, |
И ожившая душа запоет. |
Пр. |
А когда прозрачный вечер |
Нам напомнит о себе, |
И серебряные плечи |
Замерцают в темноте, — |
3. Улыбнешься ты устало, |
Ты не думала, не знала. |
Тайной грустью провожала |
Дней обман. |
Под неведомые звуки |
Ты протянешь звездам руки, |
И печаль душевной скуки |
Растворится как туман. |
4. Ты заплачешь от восторга |
И откроешь в сердце окна, |
Мне шепнешь ты осторожно: |
— Я проснулась! |
Смоешь пыль чужих сомнений, |
Блеск придуманных веселий, |
Лужи мертвых откровений — |
Ты вернулась… |
5. Надоест нам суета… |
Подожди еще немного — |
Позовет тебя дорога |
За моря, за океаны, |
Вдаль, в неведомые страны. |
Надоест нам суета… |
(переклад) |
1. Набридне нам суєта — |
Ми залишимо міста, |
І зелені ліси нас зрозуміють. |
Посміхнуться нам галявини |
Джерельними очима, |
Птахи легкими крилами віднесуть |
Пр. |
У край північних блукань, |
Тиші та ніжних слів, |
Зачарованих мук |
І твоїх щасливих сліз. |
2. Хтось там під хмарами |
Махає гнучкими руками |
І в березові дали нас кличе. |
Зачарують нас снігу, |
І обдурить шум дощу, |
І душа, що ожила, заспіває. |
Пр. |
А коли прозорий вечір |
Нам нагадає про себе, |
І срібні плечі |
Замерехтять у темряві,— |
3. Усміхнешся ти втомлено, |
Ти не думала, не знала. |
Таємним смутком проводжала |
Днів обману. |
Під невідомі звуки |
Ти простягнеш зіркам руки, |
І печаль душевної нудьги |
Розчиниться, як туман. |
4. Ти заплачеш від захоплення |
І відчиниш у серце вікна, |
Мені шепнеш ти обережно: |
- Я прокинулась! |
Змиєш пил чужих сумнівів, |
Блиск придуманих веселощів, |
Калюжі мертвих одкровень — |
Ти повернулася… |
5. Набридне нам суєта… |
Почекай ще трохи| |
Покличе тебе дорога |
За моря, за океани, |
У далечінь, у невідомі країни. |
Набридне нам суєта… |