Переклад тексту пісні Гон в полдень - Калинов Мост

Гон в полдень (оригінал)

Тронь лицо мое мокрой веткой
Свежей след оставь по щеке
Мозг изъеден мой гарью едкой
Пальцы тянутся к взрывчеке
Дай глоток воды расцелебной,
Вымой волосы под дождем.
Может, станешь мне расцаревной,
Может ядом жгнешь.
Подождем.
Да только в голую степь ушло еще одно лето
Воет ветер дождем, темнеют рек рукава.
И остывает ладонь в разгул губами согрета
Мечет смертным крестом, который сам ковал, ковал
Долгим бегом-бегом пытался наверстать
Стал угрюмо пегий, забыл встать.
Россыпь трогал, трогал, кусал репейник крут.
Вывернули локоть в беде крут
Гон в полдень безымянных.
Гон в полдень без исхода.
Слушай выстрелы на закате.
Помни по утру блеск ружья.
Как теряет рога сохатый,
Я пришелся тебе в мужья.
Брось загар плечей обреченных.
Выжечь соки из глаз менял.
Я искал тебя в травах черных,
Нюх звериный подвел меня.
Да только в голую степь ушло еще одно лето,
Засыпает песком основы громких времен.
И остывает ладонь в разгул губами согрета
Ухожу в эту степь, тобой клеймлен, клеймен, клеймен.
Я там не был, не был, гулял в густом бору.
Как делили небо ковши рук.
Вскладчину гуляли, дымились щеки до утра,
Смяли цвет буланый в пылу драк
Гон в полдень безымянных.
Гон в полдень без исхода

(переклад)

Торни обличчя моє мокрою гілкою
Свіжого сліду залиши по щеці
Мозок з'їдений моїм гаром їдкою
Пальці тягнуться до вибуху
Дай ковток води розцілювальної,
Вимий волосся під дощем.
Може, станеш мені розцарівною,
Може отрутою палить.
Зачекаємо.
Та тільки в голий степ пішло ще одне літо
Виє вітер дощем, темніють ріки рукава.
І остигає долоню в розгул губами зігріта
Мече смертним хрестом, який сам кував, кував
Довгим бігом-бігом намагався надолужити
Став похмуро пегий, забув підвестися.
Розсип чіпав, чіпав, кусав реп'ях крут.
Вивернули лікоть у біді круто
Гони опівдні безіменних.
Гони опівдні без результату.
Слухай постріли на заході.
Пам'ятай по ранку блиск рушниці.
Як втрачає роги сохатий,
Я прийшовся тобі в чоловіка.
Кинь засмагу плечей приречених.
Випалити соки з очей міняв.
Я шукав тебе в травах чорних,
Обоняння звіряче підвело мене.
Та тільки в голий степ пішло ще одне літо,
Засипає піском основи гучних часів.
І остигає долоню в розгул губами зігріта
Іду в цей степ, тобою клеймлен, клеймен, клеймен.
Я там не був, не був, гуляв у густому бору.
Як ділили небо ковші рук.
Складчину гуляли, димилися щоки до ранку,
Зім'яли колір буланий у пилу бійок
Гони опівдні безіменних.
Гон у опівдні без результату