| Це бурчання шпаків
|
| Застряг у моїй голові, застряг у моїй голові
|
| О, страх, я чую, як це б’є твої груди
|
| Що б'ється в груди
|
| Легко втекти не буде
|
| Просто візьми мене за руку
|
| Це не просто здуває
|
| Як мій Кавендіш може
|
| Тож нехай горить, нехай вогонь бере, що може
|
| Він перетвориться на попіл, якщо це задумано і у нас все буде добре
|
| Відпустіть, нехай місяць здається і згасає
|
| Доки вівтар тримає те, для чого він призначений
|
| І, любий, ми залишаємося
|
| Ми залишаємось
|
| А тепер подивіться на гору
|
| Знову сніг, знову сніг
|
| Ця грудна клітка, яка була важкою й дихає, знову дихає
|
| Я знову дихаю
|
| Нам не буде нічого потрібного
|
| У будь-якому випадку нам це було потрібно, але не потрібно
|
| Легкість — це лише тягар, який знімає біль
|
| Тож нехай горить, нехай вогонь бере, що може
|
| Він перетвориться на попіл, як за злого, і у нас все буде добре
|
| Відпустіть, нехай місяць здається і згасає
|
| Доки вівтар тримає те, для чого він призначений
|
| Люба, а ми залишаємося
|
| Так, ми залишилися
|
| Алілуя
|
| Алілуя
|
| Алілуя
|
| Алілуя
|
| Тож нехай горить, нехай вогонь бере, що може
|
| Він перетвориться на попіл, як за злого, і у нас все буде добре
|
| Відпустіть, нехай місяць здається і згасає
|
| Доки вівтар тримає те, для чого він призначений
|
| Люба, а ми залишаємося
|
| І ми залишаємося
|
| Наша розкіш прокисла (ох…)
|
| Наше любов пройшло так солодко |