| Це бурчання шпаків
 | 
| Застряг у моїй голові, застряг у моїй голові
 | 
| О, страх, я чую, як це б’є твої груди
 | 
| Що б'ється в груди
 | 
| Легко втекти не буде
 | 
| Просто візьми мене за руку
 | 
| Це не просто здуває
 | 
| Як мій Кавендіш може
 | 
| Тож нехай горить, нехай вогонь бере, що може
 | 
| Він перетвориться на попіл, якщо це задумано і у нас все буде добре
 | 
| Відпустіть, нехай місяць здається і згасає
 | 
| Доки вівтар тримає те, для чого він призначений
 | 
| І, любий, ми залишаємося
 | 
| Ми залишаємось
 | 
| А тепер подивіться на гору
 | 
| Знову сніг, знову сніг
 | 
| Ця грудна клітка, яка була важкою й дихає, знову дихає
 | 
| Я знову дихаю
 | 
| Нам не буде нічого потрібного
 | 
| У будь-якому випадку нам це було потрібно, але не потрібно
 | 
| Легкість — це лише тягар, який знімає біль
 | 
| Тож нехай горить, нехай вогонь бере, що може
 | 
| Він перетвориться на попіл, як за злого, і у нас все буде добре
 | 
| Відпустіть, нехай місяць здається і згасає
 | 
| Доки вівтар тримає те, для чого він призначений
 | 
| Люба, а ми залишаємося
 | 
| Так, ми залишилися
 | 
| Алілуя
 | 
| Алілуя
 | 
| Алілуя
 | 
| Алілуя
 | 
| Тож нехай горить, нехай вогонь бере, що може
 | 
| Він перетвориться на попіл, як за злого, і у нас все буде добре
 | 
| Відпустіть, нехай місяць здається і згасає
 | 
| Доки вівтар тримає те, для чого він призначений
 | 
| Люба, а ми залишаємося
 | 
| І ми залишаємося
 | 
| Наша розкіш прокисла (ох…)
 | 
| Наше любов пройшло так солодко |