Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Never More, виконавця - Jaromír Nohavica. Пісня з альбому Mikymauzoleum, у жанрі Поп
Дата випуску: 19.07.2012
Лейбл звукозапису: Parlophone Czech Republic
Мова пісні: Чеський
Never More(оригінал) |
Seděl jsem za stolem a básně čet |
rádio hrálo |
vtom slyším ťukání na parapet |
tak tiché že se mi možná jen zdálo |
zastřený mužský hlas z chodníku |
tiše se ptal |
Nerad vás ruším pane básníku |
ale mohli bychom na chvíli dál? |
V předsíni podal mi deštník a plášť |
a láhev vína |
jako bych někde už viděl tu tvář |
byla to tvář na kterou se nezapomíná |
v průvanu zhasla mi svíčka |
zvenku studený vítr vál |
na chodbě na dlaždičkách |
za ním černý havran stál |
Usedl do křesla a černý pták |
sedl mu v klíně |
bodlo mě u srdce když spatřil můj zrak |
že z podešví mu trčí koňské žíně |
Tak nás tu máte jak jste si přál |
na lampu padl stín |
přes psací stůl když mi vizitku dal |
firma Ďábel a Syn V tolika nocích a v tolika dnech |
jsem ho vzýval |
volal ho na pomoc když docházel dech |
a teď jsem se mu z očí v oči díval |
cítil jsem konopnou smyčku |
jak mi svírá krk |
když ze záňadří vytáhl ceduličku |
a dlouhý husí brk |
Za kapku krve tě zahrnu vším |
co budeš žádat |
vidět to co jiní nevidí tě naučím |
a slova k slovům v písně skládat |
Co za to žádáš? |
ptal jsem se ptal |
jsem jen nuzný tvor |
a havran v rohu zakrákal |
Never more |
Na dlani zaschlou kapku krve mám |
a tma je v sále |
když přijdou lijáky tak bolí ten šrám |
a ono podívej se z okna — prší stále |
nešťastně šťastný v půlce života |
kymácející se vor |
a havran na rameni skřehotá |
Never more |
(переклад) |
Я сидів за столом і читав вірші |
грало радіо |
потім чую стукіт у підвіконня |
так тихо, що мені могло здатися |
— приглушений чоловічий голос з тротуару |
— тихо запитав він |
Я ненавиджу вас турбувати, поете |
але чи можемо ми продовжити на мить? |
Він передав мені в передпокої парасольку й плащ |
і пляшку вина |
ніби я десь бачив обличчя |
це було незабутнє обличчя |
моя свічка згасла на протягі |
ззовні подув холодний вітер |
в коридорі на плитці |
за ним стояв чорний ворон |
Він сів у крісло і чорний птах |
він сидів у нього на колінах |
це вразило моє серце, коли він побачив мій зір |
що з його підошви стирчить кінський волос |
Тож ти маєш нас тут, як хотів |
на лампу впала тінь |
через стіл, коли він дав мені мою візитну картку |
компанія Диявол і син За стільки ночей і за стільки днів |
Я кинув йому виклик |
— покликав він собі на допомогу, коли йому задихалося |
а тепер я подивився йому в очі |
Я відчував конопляну петлю |
хапаючи мене за шию |
коли він стягнув із корми знак |
і довге перо |
За краплю крові я тебе всім закрию |
що ти будеш просити |
Я навчу тебе того, чого не бачу |
і слова до слів у пісні скласти |
чого ти просиш? |
Я запитав |
Я просто жалюгідна істота |
а ворон заїкався в кутку |
ніколи більше |
У мене на долоні висохла крапля крові |
а в залі темрява |
коли йдуть зливи, шрам болить |
а подивись у вікно — ще йде дощ |
нещасливо щасливий посеред життя |
хитаючись пліт |
а ворон на плечі гарчить |
ніколи більше |