Переклад тексту пісні Ja - Jacek Kaczmarski, Zbigniew Lapinski, Przemyslaw Gintrowski

Ja (оригінал)

Nie jestem piękny, a przyciągam wzrok
Cieszy mnie wstręt w tworzących mnie spojrzeniach;
Sprytu nauczył mnie ułomny krok
Co krok normalny w powód wstydu zmienia
Wiem, że nawiedzam przyzwoite sny;
Bóg mnie spartaczył, jam wyrzut sumienia;
Dlatego wpełzam w dostojne zgromadzenia
Gdzie racją bytu jest bezkarne — my!
A ja na złość im — nie należę
I tak beze mnie — o mnie — gra
Jednego nikt mi nie odbierze:
Ja jestem ja, ja, ja.
W karczmie tak siadam, by mnie widzieć mógł
Każdy obżartuch najzdrowszy i pijak;
To, co mi Bóg dał zamiast zwykłych nóg
Wokół półmiska bezwstydnie owijam
Tym, co mam w miejsce rąk, odpędzam psy
Węszące łatwy łup w chromego strawie
I traci nastrój biesiadników gawiedź
Co śpiewa przy mnie swoje śmieszne — my!
Bo ja na złość im — nie należę
I tak beze mnie — o mnie — gra
Jednego nikt mi nie odbierze:
Ja jestem ja, ja, ja.
Mam pod Ratuszem stałe miejsce, gdzie
Swój tors niezwykły wystawiam na pokaz:
Pomnik wyjątku, drżę z rozkoszy, że
Żadnego z radnych nie przepuszczę oka
Gdy się dębowe już zatrzasną drzwi
By przebieg obrad skryć przed losem plebsu
Wiem, że zdołałem trochę nastrój zepsuć
Tym, co tak godnie mówią, myśląc — my!
Bo ja na złość im — nie należę
I tak beze mnie — o mnie — gra
Jednego nikt mi nie odbierze:
Ja jestem ja, ja, ja
W farze na najświetlistszą włażę z ław
Gdzie przed ołtarzem tęcza lśni z witraży
By, kiedy wierni proszą - Boże zbaw!
-
Móc Mu pokazać, co z mej zrobił twarzy
Więc patrzą na mnie, chociaż kapłan grzmi
Żeśmy jedynie niepoprawnym stadem
Bom namacalnym przecież jest przykładem
Że jest nieprawdą ich chóralne — my!
Bo ja na złość im — nie należę
I tak beze mnie — o mnie — gra
Jednego nikt mi nie odbierze:
Ja jestem ja, ja, ja
Nie jestem sam.
Odmiennych nas jest w bród!
Wciąż otorbionych wstrętem i respektem
Bóg dał z kalectwem pokusę nam — i głód
By się związać w pokręconych sektę
Partia Potworków!
Rząd zatrutej krwi!
Ach, cóż za ulga — unormalnić skazy!
Nakaz szacunku, a nie gest odrazy
Wystarczy — ja!
ja!
ja!
— zmienić w — my!
Nie, nie chcę wpływać i należeć!
I tak beze mnie — o mnie — gra
Jednego nikt mi nie odbierze:
Ja jestem ja!
ja!
ja!

(переклад)

Я не красива, і я впадаю в очі
Я задоволений відразою в поглядах, які створюють мене;
Кульгавий крок навчив мене кмітливості
Який нормальний крок перетворюється на привід для сорому
Я знаю, що маю пристойні мрії;
Мені Бог пошкодив, мені боляче;
Тому я заповзаю на гідні зібрання
Де причина існування залишається безкарною - ми!
А я їм, всупереч їм, не належу
І так без мене – про мене – грає
Одну річ у мене ніхто не забере:
Я - це я, я, я.
У корчмі сідаю, щоб він мене бачив
Кожен ненажер найздоровший і п’яниця;
Що Бог дав мені замість звичайних ніг
Я безсоромно загортаю свою страву
Що в мене замість рук, то я собак проганяю
Нюхання легкої здобичі при кульгавому травленні
І втрачає настрій гостей, які балакають
Що співає смішно поруч зі мною - ми!
Тому що їм назло - мені не місце
І так без мене – про мене – грає
Одну річ у мене ніхто не забере:
Я - це я, я, я.
Маю постійне місце під Ратушею де
Показую свій незвичайний торс:
Пам'ятник винятку, я тремчу від захвату, що
Я не сумую за жодним із радників
Коли зачиняться дубові двері
Щоб приховати хід розгляду від долі простолюдинів
Я знаю, що мені вдалося трохи зіпсувати настрій
Що вони так гідно говорять, коли думають - ми!
Тому що їм назло - мені не місце
І так без мене – про мене – грає
Одну річ у мене ніхто не забере:
Я - це я, я, я
У волості світиться лаз з лавок
Де перед вівтарем веселка сяє з вітражів
Щоб коли вірні просять – Боже спаси!
-
Щоб показати йому, що він зробив із моїм обличчям
Тож дивляться на мене, хоч поп гримить
Ми живемо лише неправильним стадом
Бо я відчутний, зрештою, є прикладом
Що їх хоровий неправда - ми!
Тому що їм назло - мені не місце
І так без мене – про мене – грає
Одну річ у мене ніхто не забере:
Я - це я, я, я
Я не самотній.
У нас багато різних!
Все ще сповнений огидою та повагою
З інвалідністю Бог спокусив нас - і голод
Потрапити в закручену секту
Вечірка монстрів!
Ряд отруєної крові!
Ах, яке полегшення - нормалізувати вади!
Виклик поваги, а не жест огиди
Досить - мені!
я!
я!
- перетворитися на - ми!
Ні, я не хочу впливати і належати!
І так без мене – про мене – грає
Одну річ у мене ніхто не забере:
Я це я!
я!
я!