Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Zbroja , виконавця - Jacek Kaczmarski. Дата випуску: 30.03.2014
Мова пісні: Польська
Zbroja(оригінал) |
| Dałeś mi Panie zbroję, dawny kuł płatnerz ją |
| W wielu pogięta bojach, w wielu ochrzczona krwią |
| W wykutej dla giganta potykam się co krok |
| Bo jak sumienia szantaż uciska lewy bok |
| Lecz choć zaginął hełm i miecz |
| Dla ciała żadna w niej ostoja |
| To przecież w końcu ważna rzecz |
| Zbroja |
| Magicznych na niej rytów dziś nie odczyta nikt |
| Ale wykuta z mitów i wieczna jest jak mit |
| Do ciała mi przywarła, nie daje żyć i spać |
| A tłum się cieszy z karła, co chce giganta grać |
| Lecz choć zaginął hełm i miecz |
| Dla ciała żadna w niej ostoja |
| Bo przecież w końcu ważna rzecz |
| Zbroja |
| A taka w niej powaga dawno zaschniętej krwi |
| Że czuję jak wymaga i każe rosnąć mi |
| Być może nadaremnie, lecz stanę w niej za stu |
| Zdejmij ją Panie ze mnie, jeśli umrę podczas snu |
| Bo choć zaginął hełm i miecz |
| Dla ciała żadna w niej ostoja |
| To w końcu życia warta rzecz |
| Zbroja |
| Wrzasnęli hasło «wojna», zbudzili hufce hord |
| Zgwałcona noc spokojna ogląda pierwszy mord |
| Goreją świeże rany, hańbiona płonie twarz |
| Lecz nam do obrony dany pamięci pancerz nasz |
| Choć, choć za ciosem pada cios |
| I wróg posiłki śle w konwojach |
| Nas przed upadkiem chroni wciąż |
| Zbroja |
| Wywlekli pudła z blachy, natkali kul do luf |
| I straszą sami w strachu, strzelają do ciał i słów |
| Zabrońcie żyć wystrzałem, niech zatryumfuje gwałt |
| Nad każdym wzejdzie ciałem pamięci żywej kształt |
| Choć słońce skrył bojowy gaz |
| I żołdak pławi się w rozbojach |
| Wciąż przed upadkiem chroni nas |
| Zbroja |
| Wytresowali świnie, kupili sobie psy |
| I w pustych słów świątyni stawiają ołtarz krwi |
| Zawodzi przed bałwanem półślepy kapłan-łgarz |
| I każdym nowym zdaniem hartuje pancerz nasz |
| Choć krwią zachłysnął się nasz czas |
| Choć myśli toną w paranojach |
| Jak zawsze chronić będzie nas |
| Zbroja |
| (переклад) |
| Господи, ти дав мені збрую, колишню збрую |
| У багатьох битвах він хрещений у багатьох кров’ю |
| У різьбленому для велетня я спотикаюся на кожному кроці |
| Бо, як і совість, шантаж гнітить ліву сторону |
| Але хоча шолом і меч відсутні |
| Немає в ньому святині для тіла |
| Це, зрештою, важлива річ |
| Броня |
| Чарівні гравюри на ньому сьогодні ніхто не прочитає |
| Але викована з міфів і вічна, вона схожа на міф |
| Вона прилипла до мого тіла, не дає мені жити і спати |
| І натовп радіє гному, який хоче зіграти велетня |
| Але хоча шолом і меч відсутні |
| Немає в ньому святині для тіла |
| Адже це важлива річ |
| Броня |
| І така серйозність є в її давно висохлій крові |
| Що я відчуваю, як це вимагає і змушує мене рости |
| Може, і даремно, але я стою в цьому |
| Господи, зніми це з мене, якщо я помру уві сні |
| Бо хоча шолома і меча бракує |
| Немає в ньому святині для тіла |
| Зрештою, це річ варта |
| Броня |
| Вони вигукували гасло «війна», будили полчища орд |
| Зґвалтована тиха ніч спостерігає за першим вбивством |
| Пекуть свіжі рани, від сорому горить обличчя |
| Але наша броня дана нам, щоб захищатися |
| Хоча удар приходить після удару |
| І противник посилає підкріплення колонами |
| Він досі захищає нас від падіння |
| Броня |
| Зняли жерстяні ящики, знайшли бочки |
| І лякаються від страху, стріляють тілами і словами |
| Заборони стрілянину наживо, нехай переможе зґвалтування |
| Над кожним тілом живої пам’яті здіймається форма |
| Хоч сонце сховало бойовий газ |
| А солдат гріється в пограбуваннях |
| Він досі захищає нас від падіння |
| Броня |
| Дресували свиней, купували собак |
| І в порожніх словах храму поставили вівтар крові |
| Напівсліпий брехун-священик голосить перед сніговиком |
| І з кожним новим реченням це посилює нашу броню |
| Хоча наш час затоплений кров’ю |
| Хоча думки тонуть у параної |
| Як завжди, це захистить нас |
| Броня |