| По весеннему, талому паводку, не бродить нам, любимая — нет.
| По весняному, талому паводку, не блукати нам, кохана — ні.
|
| Платье белое в красную ягодку, уж, тебе никогда не надеть.
| Сукня біла в червону ягідку, вже тобі ніколи не одягти.
|
| Не писать, уж, записки наивные: «Ты моя, а я твой навсегда».
| Не писати, вже, записки наївні: «Ти моя, а я твій назавжди».
|
| Ах, не мной твои губбы невинные оцелованы были тогда.
| Ах, не мною твої губи невинні оціловані були тоді.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Прости-прощай пусть вечный май ведет тебя ко всему земному.
| Прости-прощай, нехай вічний травень веде тебе до всього земного.
|
| Прости-прощай и обещай, что будешь ты верна другому.
| Пробач-прощай і обіцяй, що будеш ти вірна іншому.
|
| На скамеечке нашей, на краешке, кто-то снова грустит о луне.
| На лавці нашій, на краю, хтось знову сумує за місяць.
|
| Я не кину в окно твое камешки, ты на шею не бросишься мне.
| Я не кину у вікно твоє камінчики, ти на шию не кинешся мені.
|
| Не окутаешь косами длинными, не оманишь уже никогда.
| Не окутаєш косами довгими, не обдуриш вже ніколи.
|
| Ах, не мной твои губбы невинные оцелованы были тогда.
| Ах, не мною твої губи невинні оціловані були тоді.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Прости-прощай, пусть вечный май ведет тебя ко всему земному.
| Вибач-прощай, нехай вічний травень веде тебе до всього земного.
|
| Прости-прощай, и обещай, что будешь ты верна другому.
| Пробач-прощай, і обіцяй, що будеш ти вірна іншому.
|
| По весеннему, талому паводку, не бродить нам, любимая — нет.
| По весняному, талому паводку, не блукати нам, кохана — ні.
|
| Платье белое в красную ягодку, уж, тебе никогда не надеть…
| Сукня біла в червону ягідку, вже тобі ніколи не вдягнути.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Прости-прощай, пусть вечный май ведет тебя ко всему земному.
| Вибач-прощай, нехай вічний травень веде тебе до всього земного.
|
| Прости-прощай, и обещай, что будешь ты верна другому. | Пробач-прощай, і обіцяй, що будеш ти вірна іншому. |