| Теперь слезами горю не помочь и знаешь, мам, не стоит убиваться,
| Тепер сльозами горю не допомогти і знаєш, мам, не варто вбиватися,
|
| Что делать, если жизнь сплошная ночь и некогда в ней толком разобраться.
| Що робити, якщо життя суцільна ніч і ніколи в ній до ладу розібратися.
|
| Вернусь домой, и вот они, дружки и все пошло поехало сначала,
| Повернуся додому, і ось вони, дружки і все пішло поїхало спочатку,
|
| Дешевое бабье, да, кабаки, да, деньги, коих вечно не хватало.
| Дешеве баби, так, шинки, так, гроші, яких вічно бракувало.
|
| А там, конечно, снова лагеря и взгляд твой, как немая укоризна.
| А там, звичайно, знову табори і погляд твій, як німа докір.
|
| Отвык я мам по правде говоря, отвык от человеческой я жизни.
| Відвик я мам по правді кажучи, відвик від людського я життя.
|
| А жизнь она ведь просто хороша, как Катька недотрога изпоима,
| А життя ж вона просто хороша, як Катька недоторка напоїма,
|
| Но и она продажная душа — сама уже четырежды судима.
| Але і вона продажна душа — сама вже чотири рази судима.
|
| Эх, бросить все бы мне, да, тонуть в глушь: найти простую бабу да жениться.
| Ех, кинути все мені, так, тонути в глушину: знайти просту бабу та одружитися.
|
| Детишек завести полсотни душ, глядишь, пошел бы и остепенился.
| Дітлахів завести півсотні душ, дивишся, пішов би і став розсудливим.
|
| Да вряд ли я ведь, мам, рецедивист, за мной тюрьма, как пашня за колхозом.
| Так, навряд чи я, мам, рецедивіст, за мною в'язниця, як рілля за колгоспом.
|
| Не выйдет из меня, мам, тракторист пахать уже нельзя, а сеить поздно.
| Не вийде з мене, мам, тракторист орати вже не можна, а сівати пізно.
|
| Да вряд ли я ведь, мам, рецедивист, за мной тюрьма, как пашня за колхозом.
| Так, навряд чи я, мам, рецедивіст, за мною в'язниця, як рілля за колгоспом.
|
| Не выйдет из меня, мам, тракторист пахать уже нельзя, а сеить поздно. | Не вийде з мене, мам, тракторист орати вже не можна, а сівати пізно. |