Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Портрет, виконавця - Иван Кучин. Дата випуску: 08.06.2022
Мова пісні: Російська мова
Портрет(оригінал) |
| Жизнь проходит, течёт, словно речка, |
| Снег осенний кружится над ней. |
| Я портрет твой повесил у печки, |
| Чтоб тебе было, мама, теплей. |
| Чтоб ты видела, как одиноко |
| Мне, когда замерзает река, |
| И как сердце пронзило глубоко |
| О тебе ножевая тоска. |
| Милый твой образ на старом портрете |
| Я берегу много лет. |
| Нет мне дороже всех женщин на свете, |
| Чем мама, которой нет. |
| Вдруг качнулся портрет, и улыбка |
| Пробежала по тонким губам. |
| Ах, сынок, твоей жизни ошибка |
| Это ты, без сомнения, сам. |
| Ты меня никогда ведь не слушал, |
| Поступал на свой риск и страх. |
| Чтож теперь мою скорбную душу |
| Ты терзаешь в унылых стихах. |
| Милый твой образ на старом портрете |
| Я берегу много лет. |
| Нет мне дороже всех женщин на свете, |
| Чем мама, которой нет. |
| Я, наверное, был бы умнее, |
| Если б знал, что та речка без дна. |
| Но, увы, что мы в жизни имеем, |
| Мы за это заплатим сполна. |
| Потому буду жить я у речки |
| И писать до последних дней. |
| Я портрет твой повесил у печки, |
| Чтоб тебе было, мама, теплей. |
| Милый твой образ на старом портрете |
| Я берегу много лет. |
| Нет мне дороже всех женщин на свете, |
| Чем мама, которой… |
| Жизнь проходит, течёт, словно речка, |
| Снег осенний кружится над ней. |
| Я портрет твой повесил у печки, |
| Чтоб тебе было, мама, теплей. |
| (переклад) |
| Життя минає, тече, мов річка, |
| Осінній сніг крутиться над нею. |
| Я портрет твій повісив біля печі, |
| Щоб тобі було, мамо, тепліше. |
| Щоб ти бачила, як самотньо |
| Мені, коли замерзає річка, |
| І як серце пронизало глибоко |
| Про тебе ножова туга. |
| Милий твій образ на старому портреті |
| Я бережу багато років. |
| Немає мені дорожче за всіх жінок на світі, |
| Чим мама, якої нема. |
| Раптом хитнувся портрет, і посмішка |
| Пробігла по тонких губах. |
| Ах, синку, твого життя помилка |
| Це ти, безперечно, сам. |
| Ти мене ніколи не слухав, |
| Надходив на свій ризик і страх. |
| Що ж тепер мою скорботну душу |
| Ти мучить в похмурих віршах. |
| Милий твій образ на старому портреті |
| Я бережу багато років. |
| Немає мені дорожче за всіх жінок на світі, |
| Чим мама, якої нема. |
| Я, напевно, був би розумнішим, |
| Якщо б знав, що та річка без дна. |
| Але, на жаль, що ми в житті маємо, |
| Ми за це заплатимо сповна. |
| Тому житиму я у річки |
| І писати до останніх днів. |
| Я портрет твій повісив біля печі, |
| Щоб тобі було, мамо, тепліше. |
| Милий твій образ на старому портреті |
| Я бережу багато років. |
| Немає мені дорожче за всіх жінок на світі, |
| Чим мама, якою… |
| Життя минає, тече, мов річка, |
| Осінній сніг крутиться над нею. |
| Я портрет твій повісив біля печі, |
| Щоб тобі було, мамо, тепліше. |